Ті, кому доводилося бувати в інших містах України, не могли не звернути увагу на якість води, що тече у них з крану. В одних вона тхне тухлими яйцями, в інших – має присмак металу. А в декого взагалі жирна, наче із домішками олії. Рівнянам у цьому плані пощастило найбільше. Вода, яка подається централізовано в їхні оселі, немає жодних неприємних присмаків чи ароматів. Вона чиста, а головне – смачна. Однак чи можна її пити просто з-під крану? Це питання поставили журналісти передачі «Без цензури», що виходить на каналі «Рівне 1», директору «Рівнеоблводоканалу» Андрію Караушу. А для більшої об’єктивності,запитали про якість рівненської води і у користувачів соцмереж.
— Мій голос за те, що воду з-під крану пити можна, — заявив пан Карауш. — Я особисто п’ю, бо знаю, що вона цілком безпечна. Звичайно, бувають випадки, коли після ліквідації поривів на трубопроводі з кранів може текти брудна вода. Втім, це — явище тимчасове. Загалом же, наша вода визнана однією з найкращих в Україні по всіх показниках. У тому числі, і за своїми смаковими властивостями.
На прохання рівненських журналістів Андрій Карауш випив води з-під крану (фото з архіву).
Думку керівництва «Рівнеоблводоканалу» поділяють і більшість мешканців обласного центру, які взяли участь в імпровізованому опитуванні на Facebook сторінці телеканалу «Рівне 1». І нехай ці данні назвати репрезентативними не можна, все ж вони демонструють загальну картину із якістю води в місті. Так от, за кілька годин голосування з майже сотні опитаних 57% відповіли, що п’ють воду з-під крану.
Відповідь на питання «Чому рівненська вода так відрізняється» криється у технології її видобування. Якщо багато вітчизняних водоканалів беруть воду з поверхневих джерел, зокрема річок, то наша — артезіанська. Тобто, видобувається з підземних горизонтів. Причому, глибина їх залягання — від 60 до 100 метрів, що убезпечує їх від поверхневого забруднення.
— Вся піднята вода спочатку проходить знезалізнення та знезараження. При чому, проводиться цей процес не хлором, який шкідливий для здоров’я, а гіпохлоритом натрію. І лише після цього вона подається у мережі, по яких поступає до осель рівнян, — пояснює Андрій Карауш.
У водоканалі кажуть, що раніше місто споживало значно більше води, ніж зараз. Для прикладу, на межі 2000-х, щодня для потреб мешканців обласного центру подавали близько 120 тисяч метрів кубічних. За останні роки рівняни навчилися економити і більш раціонально використовувати воду. Тож показник щоденного її споживання впав у рази і складає тепер - 45 -50 тисяч метрів кубічних.
А взагалі, більше як півстоліття тому, для потреб міста цілком вистачало води, яку видобували з джерел в межах Рівного. З часом через забруднення поверхневих водоносних горизонтів, від використання багатьох із них довелося просто відмовитися. Таким чином, у самому обласному центрі залишилося лише три працюючих водозабірних майданчика. Зокрема, на вулиці Степана Бандери, на Боярці та в Новому дворі. Однак, вони спроможні забезпечити потреби лише незначної кількість рівнян. Тому переважну більшість води (70 %) подають до обласного центру за 30 кілометрів — з Горбаківського водозабору, що в Гощанському районі. Додатково докачують воду з Новомильского водозабору у Здолбунівському районі (5-6 тисяч метрів кубічних на добу). Знаходиться він за 17 кілометрів від обласного центру. Така відстань і зумовлює відносно вищу ціну на послуги водопостачання в Рівному, ніж в деяких інших обласних центрах, які мають водозабори в межах міста. Однак це того варте. Адже рівняни одні з небагатьох в Україні, хто має змогу щодня централізовано отримувати якісну воду. І це підтвердить будь-яка лабораторія, повідомляє веб-сайт Рівнеоблводоканалу.
