Група дайверів знайшла під Соледаром озеро, у якому з глибиною вода стає не холоднішою, а гарячішою, і сама вода настільки щільна, що виштовхує наверх і пірнути неможливо.
— Неподалік від міста Соледар раніше працювала соляна шахта. Місцеві жителі розповідають, що в період війни німці зберігали там щось настільки важливе, що при відступі вони підірвали цю шахту разом з її вмістом. А людей, котрі знали про вантаж, що зберігався там, розстріляли і не пощадили навіть німецьких солдатів, котрі охороняли шахту. Нині вона повністю затоплена, — розповів газеті «Сьогодні» один із членів експедиції, настоятель дніпропетровського храму Ікони Божої Матері «Іверська» отець Микола Несправа. Він додає, що дайвери вирішили досліджувати чотири озера, що покривають шахту, але зіштовхнулися з низкою аномалій, що не піддаються поясненню. Всі озера солоні, але одне з них здивувало дайверів не тільки гіперсолоністю, як у Мертвому морі, але й температурою: чим глибше вони занурювалися, тим гарячіше ставало. — Це озерце невелике — у діаметрі метрів сто. І воно розділене посередині тонкою піщаною косою. На глибині 4,5 метра ми наштовхнулися на щільніший шар води, ще солоніший. Таке я зустрічав, тільки пірнавши в печери, де ви з прісної води можете переходити в солону. Цей перехід видно візуально. Виглядає він як рідке скло і називається «ефект галокліна». Але я не зустрічав галоклін у ситуації — солона і ще солоніша вода! Нижній шар води виявився настільки щільним, що ми на це «рідке скло» просто лягли. Нам не вистачило ваги обладнання, щоб просунутися далі. Крім того, прилади зафіксували, що вода стала гарячішою на десять градусів, — розповів керівник клубу підготовки підводного плавання Dir-Diving Андрій Воробйов. Якщо на поверхні вода прогрілася до 20 градусів, то глибше на п’ять метрів вона досягала 30–40 градусів. Але на цьому загадки не закінчилися. В другій половині озера, розділеного косою, вода виявилася, всупереч усім очікуванням, дуже холодною. — Тут було всього десять градусів. Як таке може бути в одній водній чаші — не розумію! Крім того, у цій частині озера, що виявилася прісною, плавали рибки, а в тій — ні, — дивується Андрій Воробйов. Далі дайвери вирішили не спускатися, поки аномальне озеро не дослідять вчені, котрі зможуть пояснити, з чим пов’язаний цей природний парадокс. — Глибше не хочемо йти, бо якщо там відбувається якась хімічна реакція, це може бути небезпечно. Якщо ж це безпечно і там всього-на-всього йде переродження породи, то теж варто про це сказати громадськості — раптом ми відкрили новий курорт. У будь-якому разі потрібні дослідження, — впевнений Андрій Воробйов.
