Минулої середи у Рівному відбулася планова звітно-виборна конференція Рівенської обласної федерації футболу. Як і годиться подібним заходам, на ній делегати з міст і районів звітували та обирали.
Усе пройшло без «шуму і пилу»: на новий чотирирічний термін майже одноголосно (66 — «за», 2 — «проти») головою РОФФ було обрано Володимира Поліщука. Також без якихось зайвих емоцій, по-діловому обрали виконком федерації, до якого увійшли як старі — Поліщук, Антонюк, Веремчук, Криницький, Кобець, Гіль, Засморжук, Дмитрук, Кучер, Кравчук, так і нові члени — Мезін, Коломис, Пустовіт, Хомич, Васюта, Власюк. Поговорили-побалакали і задоволені, що увесь цей виснажливий кількагодинний марафон завершився, розійшлись. Як говориться у подібних випадках у художній літературі, ніщо не передвіщало біди. Пристрасті закипіли невдовзі по завершенні конференції, причому епіцентром стало не Рівне, а Київ. На офіційному сайті Федерації футболу України з’явилася замітка «Антифутбольне свавілля у Рівному», де з посиланням на технічного директора ФФУ Василя Заброду, який був присутнім на конференції, йшлося про те, що голова Рівенської облдержадміністрації напередодні конференції вимагав у Володимира Поліщука «відставки в ультимативній формі, не пояснюючи причин». Цей факт було розцінено як «неаргументований тиск з боку органів влади», замітка рясніла такими міцними словами, як «шок», «свавілля», згадувалася країна Макао, яку за подібні речі виключили зі складу ФІФА. Інформацію сайту ФФУ в одну мить підхопили як інші популярні сайти («Українська правда», «Чемпіон»), так і центральні телеканали (ICTV, УТ-1). Так в одну мить нічим не примітний рівенський футбол став знаменитим. Сам п.Заброда з рівенським обласним головою не зустрічався, отож надамо слово безпосередньому учаснику справи Володимиру Поліщуку: — Так, у мене напередодні конференції була зустріч з головою облдержадміністрації. Він запропонував мені не створювати конфлікт і подумати над тим, щоб дати дорогу молодим. Звісно, мені це прикро, адже ніхто моїх доводів не слухав, нікому не було цікаво, чого досягла наша федерація за чотири роки. Отак просто: звільни місце і все. Обласна федерація не хоче, щоб з неї робили ворогів нової влади. З нашого боку були зроблені кроки назустріч, до виконкому було включено чимало нових людей. Сподіваюся, що здоровий глузд все ж переможе, ми розраховуємо на співпрацю з обласною владою. Зараз я готую документи та пропозиції за усіма напрямами співпраці між РОФФ і облдержадміністрацією, маємо намір з членами виконкому проситися на прийом до голови. Висловив свою позицію щодо цієї ситуації і голова облдержадміністрації Василь Червоній: — Я не знаю цього Заброду, я з ним не розмовляв. Я говорив з п.Поліщуком, і зміст нашої розмови може підтвердити Валентин Крока. Футбол на Рівенщині, на жаль, занепав, це усім відомо, і його ніяк не вдається зрушити з місця. До мене звернулися молоді судді та тренери. Кажуть, що ця система застаріла, а ми б хотіли працювати по-новому. Дайте нам рік, ми попрацюємо і ви побачите результат. От я Поліщуку і сказав: ви попрацюйте тренером рік, а мені імпонує позиція молоді, може, дасте їм попрацювати. Це не тиск і не шантаж, і ніякого порушення у цьому я не вбачаю. Нещодавно Томенко висловив свою думку про футбол, так і Червоній може висловити своє бачення. У всій цій непростій історії вбачається кілька, як прийнято говорити в народі, «підстав» (це коли одні люди підставляють інших). Першу здійснили оті самі згадані «молоді судді та тренери», вклавши у вуха керівника області кілька думок, що не зовсім відповідають істині. «Футбол на Рівенщині занепав». Воно, можливо, й так... якщо дивитися зі столиці й шукати на дні другої ліги «Верес». Справді, виступ головної футбольної команди області (не в останню чергу завдяки ставленню попередньої обласної влади) гірше не вигадаєш. Але ж до чого тут обласна федерація, адже навіть на рівні держави повноваження щодо професійного футболу (а «Верес», як-не-як, професійний клуб) передані від ФФУ до Професійної футбольної ліги. Це все одно, що питати у Федерації футболу Києва за невдачі «Динамо» в єврокубках. У регіональних федерацій інші завдання. І тут у нашого футболу справи не найгірші — дітей у спортшколах області за останні чотири роки почало займатися футболом вдвічі більше, кількість аматорських команд, що виступають в обласних змаганнях, зросла втричі. І так далі. Судячи з усього, оті «судді та тренери» переконали голову облдержадміністрації в тому, що в області у діючої футбольної влади є серйозна опозиція, що футбольна громада тільки й чекає, як би це змінити ненависного місцевого «суркіса» Поліщука. Насправді ж конференція показала, що усе не зовсім так. Цікаво було б дізнатися прізвища отих «молодих», проте хто б це не був, голову облдержадміністрації вони поставили у не дуже зручне становище: він викликає Поліщука, пропонує йому піти, а коли діло доходить до виборів, то навіть альтернативної кандидатури ніхто не запропонував (був один, але і той згодом змагатися з діючим футбольним головою передумав). Інша «підстава» відбулася в іншому таборі. Чого прагнула Федерація футболу України, здіймаючи шум навколо рівенських виборів голови федерації? Морально підтримати Володимира Поліщука? Так у нього в обласному футболі позиції й так непогані, не виграти вибори йому міг завадити хіба що самовідвід. І який сенс був роздмухувати полум’я, коли вибори вже завершились з потрібним результатом? Якою громадською організацією не була б РОФФ, їй працювати у цій області, причому в тісному контакті з обласною владою. Складається враження, що Федерації футболу України просто потрібен був подібний скандал як превентивний захід перед конференціями в інших областях. ФФУ просто хотіла провести відкритий урок для тих голів облдержадміністрацій, які раптом подумають «лізти» у футбол, нав’язуючи своїх кандидатів. Як це не прикро, але скромний рівенський футбол став таким собі пішаком у великій грі, причому пішаком, яким пожертвували. Для інформації. Рівенська обласна федерація футболу минулого року спільно з управліннями облдержадміністрації провела кілька масових змагань. Зокрема, управління фізкультури та спорту оплачувало роботу арбітрів та купувало нагороди під час Кубка області серед дорослих, чемпіонату області серед старших юнаків, дитячого турніру «Шкіряний м’яч». Управління освіти та науки аналогічним чином брало участь у проведенні першості Дитячо-юнацької футбольної ліги області. Отож якщо контакти між обласною владою та обласною федерацією будуть розірвані, то усі згадані та деякі інші змагання опиняться під загрозою зриву.
