Вислів «народна культура» у більшості людей викликає асоціації а-ля «Розпрягайте хлопці коней» або «Підманула-підвела». Подібне уявлення про мистецтво, яке характерне для української нації, багато хто вже просто не сприймає, називаючи «шароварщиною». Натомість дослідники народного мистецтва наполягають на існуванні зовсім іншого підходу до його вивчення — традиційній фольклористиці.
Цей рух має на меті донесення народного мистецтва у його первісному, необробленому ідеологічними інститутами вигляді. Причому, цікавити таке мистецтво може не лише представників етносу. Днями шанувальникам саме такого, етнографічно-фольклористичного руху презентували проект «Полісся — пісні та люди. Україна архаїчна та сучасна», ініціатором якого стали, як не дивно, поляки. У 2001 році група польських фольклористів і культурологів з групи гурту «Muzyka z drogi» почали організовувати експедиції на Рівненське Полісся — за словами дослідників, тут ще й досі збереглися архаїчні співи, музика, вірування. Звісно, разом з поляками старовинні поліські пісні та обряди записували й рівняни — творче об’єднання «Свіча» та гурт «Полісся». Згодом назбиралося стільки відеозаписів, що фольклористи вирішили створити відеофільм. Його й показали цінителям фольклорного мистецтва в Рівному в ресторані «Мармелад». Головні герої відео — сільські співаки сіл Старі Коні (Зарічненський) та Переброди (Дубровицький район). — Для нас головне у цьому проекті — особистий досвід спілкування з обдарованими сільськими виконавцями, останніми героями традиційної культури, яка відходить у небуття, — розповідає керівник польських фольклористів Ягна Кннітель. — Ми приїздимо до них у гості та співаємо разом у гостинних поліських хатах. Власне, співаків з Перебродів та Старих Коней рівненські шанувальники етніки могли змогу бачити у Палаці дітей та молоді — на базі етноцентру «Веснянка» співачки-бабусі виступали вже неодноразово.
