Педагог потрапила за грати за те, що відмовилась співпрацювати із слідством. Саме таким аргументом закінчується постанова Рівненського міського суду про арешт заступника директора з навчально-методичної роботи Рівненської філії Європейського університету. Як вже повідомляла «РВ», міліціонери затримали жінку за вимагання 500 гривень хабара від студента-заочника за успішне складання ним іспитів. Суд обрав щодо неї запобіжний захід — тримання під вартою.
— Як ви можете прокоментувати результати цього процесу, адже практика застосування арешту до підозрюваних у такому злочині осіб, не така вже й поширена? — запитав кореспондент «РВ» в захисника педагога — адвоката Олександра Бражнікова. — Для такої міри у цьому випадку не було достатніх підстав. Ні рівень службового становища моєї підзахисної, ні сума вилучених коштів не могли свідчити про підвищену суспільну небезпеку доволі поширеного в освітній сфері явища, коли студенти «купують» собі оцінки. В арештованої на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, є постійне місце проживання, можливості для внесення застави. А це мало б враховуватися при вирішенні питання про взяття під варту. Мені не вдалося переконати суд у тому, що дії підзахисної не вкладаються у поняття «хабар» взагалі, та ще й з елементами вимагання. Є доволі відомі усім юристам роз’яснення Верховного Суду України, згідно з якими звинувачувати в отриманні хабара можна лише ту особу, до кола службових обов’язків якої входить виконання дії на користь хабародавця. З посадової інструкції заступника директора з навчальної-методичної роботи Рівненської філії Європейського університету вбачається, що обвинувачена не має повноважень ні на безпосереднє особисте прийняття іспитів у студентів, ні на дачу вказівок з цього приводу колегам-викладачам. Вимагання хабара може бути лише у випадку, коли винагорода передбачається за вчинення законних дій, до яких важко віднести «купівлю» студентом оцінки. — А як ви ставитесь до залежності, яка виразно прозвучала у фіналі постанови суду: фактично педагог мала можливість залишитись на волі на період слідства, якби «співпрацювала з його органами»? — Мене таке формулювання здивувало. Обвинувачена не могла б чинити тиск на працівників інституту, перешкоджаючи давати їм свідчення, бо усі вони були вже по кілька разів допитані. Достатнім було б застосування рішення про відсторонення від посади. Суд вже «занадто потурбувався» про сприяння слідству, адже на момент розгляду подання про арешт стосовно обвинуваченої не було порушено інших кримінальних справ, отож аргументи на користь її арешту повинні були стосуватися лише обставин цієї справи. Суд своїм рішенням начебто застосував і «превентивні» міри, вказавши в постанові на ще якісь матеріали слідства та можливість обвинуваченої займатися злочинною діяльністю в подальшому. Якщо виявиться, що такі підстави є законними, то завтра слідчі стануть просити про арешти просто для... профілактики.
