Архієпископ Іларіон: «Ми не плануємо ніяких силових акцій та силового захоплення» (ВІДЕО)

1210 0

Архієпископ Рівненський та Острозький Православної церкви України Іларіон днями дав інтерв’ю проекту «MyRivne», розповівши про Томос, участь президента у молебнях у церквах різних регіонів та про справи Рівненської єпархії ПЦУ.

Пропонуємо вам цитати з 40-хвилинного інтерв’ю:  

Треба сьогодні бути більш відкритим, сміливим і говорити правду.

Варфоломій заради великої справи і єдиної церкви не просто відступив назад. Він показав приклад великої любові і великого смирення.

Немає ніяких: ні канонічних, ні богословських – підстав  для того, щоб Російська православна церква не визнавала Українську церкву. Ми чекали довго і, думаю, почекаємо ще кілька років, поки їхні амбіції вщухнуть.

За декілька тижнів ми будемо очевидцями того, як церкви Московського патріархату переходитимуть до Православної церкви України. Я з нетерпінням чекаю, коли Верховна Рада прийме законопроект, який встановить схему переходу парафій. Коли, наприклад, дві третіх парафіян хотітимуть перейти, а інші – ні.

До сих пір є особливі проросійські сили, зокрема у Рівненській єпархії (УПЦ МП). На прикладі Птичі, ми у цьому переконалися: великого протистояння не було, але його штучно роздмухували, щоб показувати криваву картинку для Москви і для світу.

Почергове богослужіння – найкращий вихід із ситуації, щоб не було конфліктів.

Є дуже цікава тенденція. Відповідно до державної реєстрації, кількість храмів та парафій Московського патріархату на Рівненщині майже вдвічі перевищує кількість парафій Рівненської єпархії Православної церкви України. Але наші храми відвідує вдвічі більше парафіян. Хоча у них більше храмів, у нас більше парафіян. Відвідування храмів говорить саме за себе.

Сподіваюся, що мені вистачить терпіння дочекатися того дня, коли намісники двох Лавр – Почаївської та Києво-Печерської – зрозуміють, наскільки важливо, щоб такі великі святині приєдналися до Православної церкви України. Вірю, що так відбудеться. А як буде насправді, залежить від Бога та від людей. Ми не плануємо ніяких силових акцій та силового захоплення – і це дуже добре.

Найбільше допомагає з коштами на оздоблення Покровського собору наш земляк, генеральний прокурор Юрій Луценко. А також – ще багато відомих меценатів з Рівного та України. Якщо так буде надалі, то за два-три роки собор буде завершено.

За останні сім років на Рівненщині було побудовано більше 50 храмів.

Минулого року у нас були громади, які за 100-500 тис. грн будували невеличкі та середні храм – це без оздоблення.

Архієрейство – це не особливий привілей, це великий хрест, дуже важка робота. Звичайно, для тих, хто є справжнім архієреєм. Хто стає ним заради почестей, як правило, довго не може трудитися.

Всі: від парафіян та священиків – знають, що мене легко знайти в єпархіальному управлінні на вулиці 16 Липня,4а, а також у резиденції при Покровському соборі.

Спілкування з багатими людьми я намагаюся використовувати з користю для церкви: реставрується Святовоскресенський собор, оздоблюється Покровський, розбудовується Гурбинський монастир. У цьому році буде проведено багато робіт у Святогеоргіївському монастирі на Козацьких могилах, а також розпочнеться робота з відродження Пересопницького монастиря.

Побутує думка і інколи вона є неправильною, що бізнесмени, допомагаючи церкві, хочуть слави. Мені приємно відмітити, що ті благодійники, які залучені до Рівненської єпархії, у першу чергу, хочуть зробити добру справу. Ще жоден з них не поросив, щоб я його відзначив орденом.

З одного боку, у Євангелії зазначено, що світильник або свічку ставлять на видному місці, щоб світила іншим. З іншого, «роби добрі справи таємно, а Бог тобі буде воздавати явно». Хочу вас запевнити, що парафіяни не знають і десятої частини добрих справ, які роблять наші благодійники. Більшість з них мене, навпаки, просить не нагороджувати їх публічно. Але якщо я цього не робитиму, то думатимуть, що то у мене є бізнес. Бо ж парафіяни не знатимуть, звідки беруться гроші. А у церкві все має бути відкрито.

Справжній монах ніколи нічого не просить і ні від чого не відмовляється. Посади я сприймаю не як підвищення у кар’єрі, а як церковний послух.

Якщо так можна сказати, я закохався у Волинський та Рівненський край. У першу чергу, тому, що тут люди по-особливому підходять до питання віри. Більшість людей тут є щирими, правдивими та нелицемірними. Якщо ти щось робиш не так, тобі одразу це скажуть.

Що приємно, у Рівненській єпархій не тільки на великі свята, а й у звичайну неділю майже всі храми заповнені.

До звинувачень, що церква – це бізнес, вдаються зазвичай ті, хто не має стосунку до церкви. Я вважаю, що якщо ти не є церковною людиною, не ходиш до храму і сам ту свічку не купуєш, то яке ти маєш право критикувати чи судити, скільки церква заробляє?

Українська церква є незалежною і завжди відокремлена від держави була і буде. А те, що у нас тісна співпраця, - це добре.

Президент має право їздити країною з Епіфанієм. Ще задовго до того, як Томос було отримано, було домовлено, що після отримання новобраний предстоятель має об’їхати всі єпархії і звершити подячні молебні. Якщо на них присутній президент, то нічого поганого у цьому немає. Він показує приклад тим, хто може тільки критикувати, а сам нічого не зробив.

Якщо критикують, то значить, людина щось робить добре.

У мене особисто немає ні квартири, ні заміського будинку. Маю службову машину «Тойоту Кемрі» та службову резиденцію.

Щодо багатства церковнослужбовців відповідати не буду. Критикувати можна багатьох. Але мене бабця ще з малку вчила: не бути заздрісним, не осуджувати інших, а дивитися, у першу чергу, на себе.

Раніше у Покровському соборі цін не було ні на що, зокрема на свічки. Люди спершу були задоволені, а потім самі парафіяни попросили встановити орієнтовну ціну. Але вона необов’язкова. Якщо ви прийдете і скажете, що у вас немає можливості заплатити, вам подарують ікону, свічку чи безкоштовно охрестять, повінчають. 


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також