Виїзне засідання міської архітектурної ради провів у вівторок заступник міського голови Рівного Андрій Філін на території колишньої швейної фабрики, що у центрі Рівного на вул.Соборній, 16. Охочих дізнатися, хто і що хоче спорудити на місці старих будівель, які же почали валитися, зібралося чимало, аж не помістилися в кабінеті директора фабрики. Тож імпровізоване засідання відбулося просто у дворі.
Спочатку усі пройшли багнюкою та битою штукатуркою, щоб пересвідчитись, які старі, завалені й навіть небезпечні тепер колишні будівлі фабрики. У 2010 році їх частинами продали трьом підприємцям. Питання, звідки взявся проект будівництва готелю «Асторія» на цьому місці, з’ясувалося просто. Голова спостережної ради ВАТ «Рівнестиль» Тетяна Остапович каже, що будівлі фабрики років два тому хотіли продати як цілісний комплекс одному покупцеві. Він і висловив думку, що непогано було б збудувати тут готель. Але продати, як планували, не вийшло, тож питання готелю тепер неактуальне. Що ж саме тут будуватимуть — велелюдна вулична рада не з’ясувала. Проектант, якого найняв власник колишніх корпусів клубу, прохідної та медпункту, виставив на лавках планшети з двома варіантами адміністративного центру, який у разі потреби міг би «працювати» як торговий заклад. Будівля має бути на старому фундаменті, двоповерхова з підвалами, з центральним входом з вул.Соборної. Які плани власників інших будівель (усі вони, кажуть, були на цій на раді, але себе вголос не називали), як їхні задуми виглядатимуть поряд з цим проектом, Андрій Філін чомусь у них не запитував. Запропонував зробити загальний проект та провести археологічне дослідження. Це питання й стало каменем спотикання у будівництві. Проти будівництва виступають деякі політики та працівники краєзнавчого музею, оскільки багато років і при різній владі у цих приміщеннях була тюрма, в’язнів якої розстрілювали десь в її околицях. Але точно місць захоронення людей ніхто не знає, є лише припущення. — А може, люди поховані поза територією тюрми, там, де зараз міліція чи й виконком, — міркує колишній депутат міськради Василь Гайчук. — Коли тенісні корти у парку будували, теж знайшли багато людських кісток, і це не завадило облаштувати там корти й поліпшувати стан свого здоров’я людям, незважаючи на погану ауру, про яку тут зараз говорять. Приміщення фабрики дуже старе і руйнується, а викупляти його під пам’ятний меморіал ні у кого грошей немає. А може, під колишнім клубом, де упродовж багатьох років святкували, співали й танцювали, і немає ніяких захоронень, до клубу там була тюремна лазня й санпропускник. Варто згадати також, що швейна фабрика, працівники якої зараз у відпустках, продала не усі свої корпуси й цехи. Зі слів п.Остапович, підприємство збирається відновити свою роботу.
