Міська влада довго не могла домовитися, що зробити із занедбаними приміщеннями. Свого часу депутати пропонували навіть знести старі напіврозвалені будівлі або ж продати їх з аукціону. Спроба продати з молотка кілька років тому була, але невдала — ніхто торгами не зацікавився. Натомість місцеві жителі мріяли, щоб хтось облаштував тут дитячий садок, який дуже потрібен мікрорайону.
Нещодавно покинутій школі таки знайшли нове застосування: три з п’яти будівель передано на баланс Пластовому центру у Рівному, в якого є свої плани щодо території. Адже у місті є понад 300 пластунів, а зібратися їм всім разом — ніде.
Що з усім цим буде далі — розповіла в ефірі «Українського радіо» директорка Дитячо-юнацького Пластового центру міста Анна Березинська:
— Це питання не одного, а трьох-десяти років. Все залежить від того, які будуть можливості. Але ми це зробимо, і це буде великий гарний простір не тільки для пластунів, а й для громади міста.
На цій території хотіли б облаштувати скеледром, тир, актові зали, кімнати, у яких могли б переночувати 70–100 дітей. Ми вже почали збирати концепцію, як діти бачать, що там має бути — вони пишуть свої мрії, ідеї. Потім ще хочемо запустити таке опитування і будемо тоді працювати з дизайнерами, ідеями, як воно має виглядати, як його реалізувати.
Наразі провели толоку, під час якої зібрали сміття та обрізали непотрібні кущі й дерева. Загалом територія колишнього навчального закладу — у неналежному стані, а приміщення є аварійними. Для того, щоб це довести, треба робити оцінку, багато документів. Думаю, маленькими кроками все зробимо. Там є такі приміщення, які вже підлягають знесенню, а є ті, які будуть підлягати реконструкції.
Територію треба всю чистити, вона дуже велика — ще буде не одна толока, нам будуть необхідні інструменти та люди. До минулої толоки упродовж дня долучилися 22 особи. Ми прибирали кущі всі і сміття, яке було під ними: пляшки, шприци, багато ліків… Дітей ми не запускаємо туди, поки не приберемо, тому що це небезпечно. Ми розчистили хащі, які ведуть до входу в школу.
Вірю, що влада нам допоможе, тому що коли збільшимо простори, у нас з’явиться більша кількість дітей. Я сподіваюся, що приєднаються з Басівкутської громади люди, які допоможуть дітей з тої території забрати в Пласт. Вірю, що коли ми трошки реалізуємося, нам додадуть ставки, щоб було більше керівників гуртків.
Олена РАКС.





