Всі, хто хоч трохи обізнаний із функціонуванням місцевої влади, добре знають найбільш зручні способи підзаробити на місцевому бюджеті. Один із таких способів — вкладання тротуарної плитки. Вперше цим способом скористались у Рівному ще сорок років тому, коли в рамках підготовки до вигаданого «700-ліття» міста освоювали виділені з такої нагоди бюджетні кошти.
Тоді тротуарною плиткою вклали центральні майдани, щойно облаштований бульвар та ще кілька територій. До цього там чудово лежав асфальт, який замінив ще польську тротуарну плитку, яка би лежала й досі, як лежить у тій же польській Лодзі. Але повернемось до наших часів, коли простір для заробітку на міському бюджеті став набагато ширший, а кошти значно жирніші. За сучасною схемою слід спочатку обладнати на території закинутої промзони місце для виготовлення тротуарної плитки і допомогти комусь із родичів закупити обладнання. Ще на рубежі двотисячних дивувався — чого це родичі високопосадовців кинулись у виробництво тої плитки? А кинулись вони тому, що знали — незабаром в усіх містах влада забажає замінити асфальт на тротуарну плитку, розмістить замовлення на її виготовлення та вкладання у фірмах потрібних людей і оплатить вартість зробленого щонайменше уп’ятеро від ринкової ціни. Першим народ побачив це на столичному Хрещатику, де кияни та гості міста кілька місяців спотикались об робітників і техніку, які зривали бідолашний асфальт та вкладали згадану плитку. Не знав тоді ніхто, що ця плитка знадобиться за деякий час для зведення барикад та спротиву «правоохоронцям», які ті барикади прагнули розібрати. Навіть не знаю, як виглядав би героїчний київський майдан, якби навколишні тротуари завбачливо не обклали плиткою… Тепер не те, тепер нам не до барикад. Тепер українці захищають свою свободу не камінням та пляшками із горючою сумішшю, а танками, гарматами, ракетами… А це значить, що барикад проти влади у наших містах ще дуже довго не буде — не до того, війна іде! Тому влада може спокійно дерибанити бюджет на тій плитці, необхідність вкладання чи перекладання якої під час війни вам переконливо і компетентно доведе будь-який міський голова або його речники. Хоч у Рівному, хоч у Луцьку, хоч у Києві…
