«Полісся» — «Верес» — 2:1 (0:1)
Чемпіонат України. 6 тур. Житомир. Центральний стадіон. 1600 глядачів.
Полісся»: Волинець, Смоляков, Чоботенко (Матич 46), Віалле, Михайличенко, Бабенко, Таллес (Лєднєв 76), Крушинський, Назаренко (Шастал 84), Луїфер (Пайшао 61), Гуцуляк (Мельниченко 76).
«Верес»: Кожухар, Шевченко (Сміян 80), Вовченко, Гончаренко, Протасевич (Морозко 78) Шарай (Дахновський 78), Куція (Кльоц 85), Сікейро (Кучеров 78), Луан, Гайдучик (Мрвальєвич 78), Степанюк.
Голи: Гуцуляк 50, Назаренко 58 (з одинадцятиметрового) — Гайдучик 6.
Якщо вам потрібен костюм, у вас є кілька способів його дістати. Найкраще — замовити у дорогого кравця, який пошиє вам точно по фігурі й відповідно до останньої моди. Але це довго і дорого. Можна швидше — піти у дорогий магазині підібрати собі який-небудь «бріоні». Але це буде дуже дорого. Дешевше або піти на базар і купити майже такий самий «бріоні» навіть з етикеткою за прийнятною ціною, або покопатися в секонд-хенді в день прийому товару — там часто можна знайти і дешево купити цілком собі фірмові речі.
Приблизно такий самий вибір стоїть перед власниками українських футбольних команд. Аби досягти результату, потрібні футболісти. Виховувати їх у власній школі довго і дорого. Це можуть собі дозволити лише одна-дві команди. Запросити футболіста справді високого класу коштує понад десять мільйонів не гривень, і таке собі нині не дозволяє навіть команда найбагатшого українця. Вибір залишається невеликий — або на базар, де спритні агенти запропонують недорого нікому не відомих футболістів, які точно стануть згодом суперзірками, або у секонд-хенд — підбирати відомих вже всім гравців, які не потрібні двом головним командам України.
Житомирське «Полісся» і рівненський «Верес», які грали між собою минулої неділі, пішли різними шляхами. У Рівному вирішили «отоваритися» на базарі, привізши з-за кордону гравців, про який ніхто нічого не чув. У Житомирі, навпаки, — набрали людей «з іменами», чий рівень вже давно всім у нас відомий, заодно пробігшись дешевими рядами бразильського футбольного базару. Житомирський варіант виявився набагато дорожчим — власник команди не рахується з витратами до певної межі. У Рівному ж гроші рахують. Гра показала, що секонд-хенд таки надійніше — береш хоч не нове, але перевірене. Не те що базар, де тобі можуть підсунути невідомо що.
Але спочатку кілька слів про антураж поєдинку між «Поліссям» та «Вересом» у Житомирі. На єдиній трибуні старого стадіону, яка вціліла після реконструкції, на кожного глядача приходилось по масовику-аніматору, які працювали і до гри, і під час гри, і після неї, «створюючи атмосферу». Головним аніматором був боксер Усик, який люб’язно показав себе публіці. Приємно, що на цьому тлі не загубилися уболівальники з Рівного, яких було добре чути без жодних аніматорів.
Щодо футболу, то попервах «Верес» за допомогою ентузіазму та удачі повів у рахунку і міг забити ще. А потім, на початку другої половини гри, команду ніби паралізувало, що дало господарям, не без допомоги арбітрів, забити два м’ячі й перемогти. Особливо паралізованими виглядали два новачки команди — грузин Куція та бразилець Луан, які в цей момент десь зникли і не подавали ознак футбольного життя. Щоправда, всі інші були не набагато кращі. Натомість у житомирян результат зробили хлопці з секонд-хенду — Назаренко та Гуцуляк, для яких Житомир став черговою зупинкою у футбольних мандрах. Поразка «Вереса» була закономірною — майстерність взяла гору над «перспективністю».
Залишається сподіватися, що тренери команди з Рівного нарешті розберуться із взводом футболістів, яких понабирали до команди, аби вони здобували хоча б які очки до турнірної таблиці. Нагода буде вже у неділю — до Рівного приїде скандальний «Інгулець», чий екстравагантний власник є цікавішим за саму команду. Якщо не вигравати у команди із села Петрове, то у кого тоді?
Микола НЕСЕНЮК.
