Пустомити – невелике село у Гощанському районі, за 35 кілометрів від Рівного і за 25 – від Гощі. З усіх боків воно оточене полями, що вже кілька років орендує київське ТзОВ «Акріс Агро». На другий день Великодня техніка фірми вийшла кропити поля пестицидами, а не третій у семи пасічників Пустомит почали помирати бджоли. Селяни впевнені, що винна у смерті комах та поганому самопочутті місцевих мешканців саме агрофірма.
У бджоляра Володимира Потапчука постраждало близько 20 сімей бджіл. Розповідає, що першими почали падати мертвими робочі бджоли зі здоровіших роїв, які краще перезимували і швидше почали вилітати із вуликів. - На другий та третій день Пасхи, коли кропили, був сильний вітер, село опинилося у кільці між полями, - зазначає пан Потапчук. – По суті, були порушені санітарні вимоги, адже закон забороняє вносити пестициди, коли вітряно та ще й геть близько до людських осель і посеред дня, а не вранці чи ввечері. Окрім того, агрофірма мала би завчасно попередити селян і пасічників про день, коли оброблятиме поля. Ми могли б не випустити бджіл. Попередніми роками бджоли не помирали, але одного року покропили так, що у людей городи пожовкли. Коли минулого тижня ходив говорити на поле з трактористом, то горло вже за трохи почало боліти, а у роті з’явилася гіркота. У людей у селі алергічна реакція проявилася, діти почали хворіти. Я викликав поліцію, а потім у село приїздила і комісія з чиновників та експертів. Забрали мертвих бджіл на експертизу до Києва. Приїхав і директор «Акріс Агро», говорив, що кроплять німецькими сертифікованими пестицидами. Але маємо сумніви. Будемо намагатися у рамки вводити роботу фірми, щоб вона дотримувалися законодавства, бо ж навряд чи вдасться розірвати договори оренди на паї. Директор дав свій номер телефону і сказав, щоб у разі порушень телефонувати йому. Хоча одразу після того, як він поїхав, під час вітряної погоди біля сусіднього села почали кропити. Володимир Потапчук розповідає, що смерть бджіл – значний удар по сімейному бюджету пасічників. Для відновлення роям потрібен час, а зараз – якраз медоносний період. За словами пана Потапчука, одна сім’я за сезон здатна назбирати до 40 кілограмів меду, за які пасічник міг би вторгувати 3,5-4 тис. грн. Оскільки у Володимира Потапчука постраждало близько 20 сімей, його збитки можуть скласти кілька десятків тисяч гривень. Пустомити – не єдине село, яке нарікає на «Акріс Агро». Бджолярі Рівненського району вже кілька років намагаються довести, що фірма «отруює» і поля, і бджіл, і людей. У квітні минулого року загинули рої бджіл у Великій Омеляні під Рівним. - Цього року «Акріс Агро» почала кропити з Гощанського району, - коментує еколог «Спілки пасічників Рівного і Рівненського районів» Володимир Олексійчук. – А слідчі і досі не завершили розслідування кримінального провадження, відкритого торік. Ми вже зверталися усюди – і до Мінекології, і до уповноваженого з прав людини, проте безрезультатно. У країні відсутній живий контроль за використанням пестицидів. Хтозна, які отруйні речовини вносить «Акріс Агро». Бджоли масово за один день від холоду чи інфекцій не можуть загинути. До слова, мруть бджоли не лише на Рівненщині. Подібна біда – і у пасічників Житомирщини. Фірма «Акріс агро», на яку нарікають рівненські та гощанські селяни, працює в Україні з 2014 року. Офіційно власниками підприємства є кіпрська компанія «Лейквуд Солюшнс Інк» та офшорна із Британських Віргінських Островів «Аст Глобал Експорт Лімітед». За даними держреєстру, кінцевим власником «Акріс Агро» є кіпріот Міхаель Хрістос, хоча зазвичай за такими компаніями стоять українські власники, яким офшорні фірми дозволяють приховати свої імена із офіційних документів. Директор ТзОВ «Акріс Агро» Дмитро Неміровченко запевняє, що фірма сама оплатить хімічну експертизу. - Експертиза, думаю, покаже, що бджоли не померли від наших пестицидів, - зазначає пан Неміровченко . – Ми використовуємо сертифіковану продукцію німецького виробництва, такі ж пестициди люди собі на город купують. Окрім того, поруч працюють й інші підприємства, які також обробляють поля. Хоча взагалі сумнівно, що бджоли могли померти від пестицидів. Але якщо експертиза покаже, що вина наша, фірма, як я і обіцяв селянам, компенсує збитки. Задля цього напишемо гарантійного листа. Окрім того, ми провели велику нараду і у подальшому подібних непорозумінь не буде – селян та бджолярів завчасно буде повідомлено про обробіток земель хімікатами. Також сільський голова знатиме, які саме хімікати використовуватимемо. Досі цього не було через проблеми з розумінням виконавчого персоналу. Але санітарних меж ми дотримувалися – ближче 300 метрів не кропили.
