У Рівному — дефіцит водіїв. Хтось пішов на фронт, хтось поїхав за кордон або взагалі змінив професію. Тому міська влада оголосила про набір кандидатів, які б працювали на маршрутках та автобусах у перевізників. З огляду на ситуацію в країні, досвіду роботи у громадському транспорті не вимагають. Достатньо мати посвідчення водія категорії D. Решту навичок можна здобути практикою.
Василь Сливка, начальник міського управління транспорту:
— За останні два тижні звернулося 6 осіб, а залишився працювати з них лише один. Переважно це люди старшого віку. Я з кожним провів співбесіду, потім відправив ще переговорити з перевізниками. За годину-дві передзвонив і цікавлюся, як там новенькі? Виявилося, що більшість відмовилися. Комусь робота тяжка, хтось хотів працювати лише до обіду… Звісно, це робота нелегка, треба дуже рано вставати і потім багато годин працювати за кермом на маршруті, постійно бути уважним на дорозі. До того ж, це емоційна робота, треба спілкуватися з людьми, бути ввічливим і тримати себе в руках, а не кидатися ключами. Хоча водій може заробляти по тисячі гривень на день, а на кращому маршруті — і більше.
Ми навіть звернулися до центру зайнятості, й нам пообіцяли сформувати групу для навчання водіїв. Якщо немає досвіду, людина зможе пройти стажування у перевізника. Головне, щоби було бажання працювати.
Місту потрібні водії як на маршрутки, так і на великомісткі автобуси. Наприклад, зараз нам потрібні двоє водіїв для роботи на сміттєвозі на КАТП-1728. Робота має свою специфіку, але умови достойні. Сподіваємося, це все ж стане гарним стимулом. Кого зацікавить, телефонуйте за міським номером 63-35-55 або 067 362 0022.
Валентин Демчук, президент ГО «Союз перевізників України»:
— Тисяча гривень на день — хороші гроші. Та чи допоможе це місту зараз знайти хороших водіїв — не впевнений. Адже раніше робилося все, щоб знецінити нашу професію. Ще перед війною багато справді хороших водіїв виїхало працювати туди, де за це краще платять — у Польщу, Прибалтику, Німеччину, Словаччину, Італію, Португалію. Хтось повернувся в Україну, але багато так за кордоном і позалишалися. А ті, хто знайшов собі іншу роботу, уже не дуже й хочуть повертатися. Бо ринку перевезень, як такого, зараз немає. Кожен перевізник думає уже не про те, як оновити рухомий склад, а як пережити війну.
Олена РАКС.
