Щовечора відносну тишу на центральних вулицях Рівного рвуть на шматки власники автомобілів та мотоциклів, які гасають містом на великій швидкості, знявши глушники. Цим ревінням вони хочуть якось самоствердитися — не йти ж заради цього добровольцями на фронт! І справа тут не в нервах особливо чутливих громадян, яким потрібний певний час, аби зрозуміти, що це реве не сирена повітряної тривоги, а мотор ще одного знахабнілого молодика. Важливий сам факт демонстративного ігнорування окремими громадянами як офіційних правил дорожнього руху, так і неписаних правил людського співжиття. Звісно, упіймати та покарати такого водія, який несеться із шаленою швидкістю, дещо складніше, ніж упакувати нетверезого депутата обласної ради, що ледве стоїть біля свого авто. А може, міська поліція не має на це повноважень? Скоріше за все, справа не у повноваженнях, а у бажанні — більшість тих, чиї мотори ревуть вечорами на вулицях обласного центру, є «непростими» громадянами, зв’язуватись із якими для поліції самий клопіт. Залишається сподіватися на небайдужих молодих людей, які самі, без допомоги поліції, зможуть навчити отих нахаб без глушників поводитися належним чином. Такі люди у Рівному, безперечно, є. І їх чимало. Тому можете вважати цю публікацію офіційним закликом до них, аби вони діяли самі, не чекаючи поліції. Якої, як всі знають, дочекатися вдається далеко не завжди.
Анастасія Табекова, керуюча справами Гощанської ОТГ, де нещодавно запровадили таку заборону:
— З початку війни до керівників громади надходило багато скарг від місцевих жителів. Людей обурювала поведінка водіїв, транспортні засоби яких не мають шумопоглиначів. В основному це були мотоцикли, які доволі гучно пересувалися по населених пунктах громади. Звуки від таких мотоциклів дуже лякали людей. Місцевим жителям ці звуки нагадували постріли. Особливо у нічний час люди через них дуже нервували. Більше того, під час повітряної тривоги, якщо людина не бачила, що їде мотоцикл, то думала, що це летить ракета. Коли таких скарг стало багато, наш юридичний відділ підготував рішення про обмеження використання таких транспортних засобів, які не використовують шумопоглиначі.
Міськвиконком ухвалив це рішення, і воно діятиме на період воєнного стану. Хочу сказати, що люди його підтримали. Водії виконують рішення місцевої влади. Звісно, що є поодинокі випадки, коли водії все ж порушують громадський спокій. З такими порушниками працює поліція. Навіть самі мешканці, буває, проводять роз’яснювальну роботу з такими водіями та стежать за дотриманням громадського порядку.
Роман Денисюк, депутат міської ради, який ініціює запровадження «правил тиші»:
— «Правила тиші» — це серйозний регуляторний акт. Для того, щоб його ухвалити, потрібно пройти спеціальну процедуру. Оскільки це стосується певних обмежень, то потрібно буде навіть пройти громадські слухання. В першу чергу, «правила тиші» стосуватимуться заборони проведення будівельних робіт у нічний час та у святкові й вихідні дні. Також це стосується салютів. Через те, що ідея «правил тиші» готувалася ще до війни, то було обрано самі ці пункти. Але якщо буде велика громадська підтримка, то можна додати пункт про заборону використання гучного транспорту. Потрібно розуміти, що порушення щодо гучності транспорту треба буде якось фіксувати. Для фіксації надлишкових шумів треба купити певне обладнання, яке потребує коштів. Однак усе це довга і непроста процедура. В наш час розробка нового положення займе мінімум пів року.
Олександра Почтаренко, речниця Муніципальної варти Рівного:
— Коли створювалася Муніципальна варта, то їй було надано повноваження. Міська рада дозволила займатися питаннями благоустрою, паркуванням та опікуватися системою камер відеоспостереження «Безпечне місто». Для того, щоб контролювати рівень шуму, саме міська рада має додати нам повноважень. Потрібне відповідне рішення. Очевидно, що кількість шуму потрібно буде замірювати. Тому потрібно буде придбати відповідні прилади, щоб фіксувати можливі правопорушення.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
