Словосполучення «позбавити батьківських прав» раніше зустрічалося лише у протоколах засідань відповідних органів, які розглядали справу чергового алкоголіка чи волоцюги. Дітям «позбавлених прав» батьків від того легше не було. Нові часи всезагальної правової грамотності принесли новий прецедент. Минулого тижня до служби у справах неповнолітніх міста Рівного звернувся 16-річний юнак, який просив позбавити його батьків батьківських прав.
Як виявилося згодом, на такий вчинок заявник наважився після виходу з колонії для неповнолітніх, відбуваючи строк у якій і здобув, як видно, перші в житті юридичні знання. Офіційною причиною такого кроку підліток назвав те, що батьки «не займаються його вихованням», принаймні так він написав у заяві. А згодом зізнався, що сподівався отримати квартиру, оскільки десь почув, що дітям, позбавленим батьківського піклування, їх дають поза чергою. Знання виявилися неправильними: ніякої квартири хлопцеві в разі позбавлення батьків їхніх прав ніхто надавати не повинен. Дізнавшись про це, юний борець за свої права одразу ж охолов до проблеми законодавчого забезпечення батьківства і забрав заяву. Це можна було б сприйняти за курйоз, але невдовзі з аналогічною заявою прийшла дівчина-підліток, яка просить позбавити батьківських прав на неї свого батька. Очевидно, що в колі специфічної місцевої молоді з’явився «юрисконсульт», який і підбурює підлітків на заяви про позбавлення їхніх батьків батьківських прав. Звісно, ніхто з хлопців та дівчат не знає достеменно, в чому саме полягають батьківські права. Щодо бажання припинити стосунки з батьками, то воно хоч раз з’являється практично у кожної людини в складному перехідному віці 13-16 років. Чи означає це, що на заяви неповнолітніх не слід зважати, списавши це на вікові особливості статево дозріваючих організмів? Світова юридична практика вже давно має безліч прецедентів захисту дітьми своїх прав у стосунках з батьками. У цивілізованих країнах Заходу нормально сприймаються судові позови дітей до своїх батьків із найрізноманітніших приводів. Насильство над дітьми — одна з головних проблем у тих же Сполучених Штатах Америки. У нас нічого подібного поки що не відбувається. Щоб захищати свої права, потрібно їх мати і усвідомлювати. Переважній більшості українських дітей ще довго не буде що ділити із своїми батьками, а головним конфліктом ще довго залишатимуться стосунки членів родини у стані, набутому після вживання алкогольних напоїв.
