Уже багато років в лікарнях та поліклініках змушені збирати із пацієнтів «благодійні внески», щоб хоч якось викрутитись в умовах вітчизняної «безкоштовної медицини». Обласна прокуратура, провівши перевірку, виявила, що медики в цьому порушують закон, бо благодійні внески мали б бути добровільними, а насправді є примусовими. Такий висновок прокурори зробили не за письмовими заявами пацієнтів — скаржників немає. А на підставі того, що під виглядом благодійних внесків у медичних закладах запроваджують платні послуги.
Прокуратура: «Внесок повинен бути добровільним і супроводжуватися заявою» Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» брати благодійні внески дозволено. Це мають бути добровільні пожертви, і примусу до їх надання не повинно бути. Однак через недостатність фінансування галузі охорони здоров’я благодійність стає примусовою. У чому полягає цей примус? Пояснює начальник відділу обласної прокуратури Світлана Ярема: — Скажімо, якщо головний лікар обласного шкірвендиспансеру видав наказ з переліком послуг, за надання яких передбачена конкретна плата, то ні про яку добровільність тут не може йти мови. Так само в обласній лікарні за обстеження на магнітно-резонансному томографі (МРТ) збирали з людей гроші (загалом за рік близько мільйона гривень). Але від людей, які робили такі внески, у лікарні не було жодної заяви. Окрім цього, благодійні кошти повинні надходити на позабюджетний розрахунковий рахунок медичного закладу. Тоді ці кошти обліковуються і справді витрачаються на потреби закладу. Тож маємо ми зауваження до керівників деяких комунальних медзакладів щодо здавання ними в оренду приміщень благодійним фондам. Всі ми розуміємо, що медики направляють пацієнтів сплачувати благодійні внески до цих фондів. Оскільки благодійній організації потрібна якась сума на утримання своїх працівників, то із внесків пацієнтів лише залишки потрапляють на потреби медзакладів. Так, приміром, торік в одному з пологових будинків Рівного такий благодійний фонд орендував кімнату. Коли прокуратура його перевірила, то виявила недостачу в сумі 30 тисяч гривень. Стосовно працівника цієї організації було порушено кримінальну справу. Адже виходить, що люди здавали по 5-10 гривень у той фонд, а вони навіть у медзаклад не потрапили. Ми порушували питання щодо недоцільності здавання в оренду приміщень медзакладів таким благодійним фондам перед начальником облуправління охорони здоров’я Віктором Ковальовим. Звісно, робити це законодавством не заборонено. Але чи по-господарськи це? Однак громадяни не скаржаться на те, що їх змушують до благодійних внесків. Немає таких скарг у прокуратурі. Торік під час перевірки прокурорські працівники навіть опитували пацієнтів під кабінетами, чи змушують їх платити внески. Усно люди це підтверджували. А ось письмово звернутися із заявою всі відмовилися. Що порадити тим, з кого вимагають сплати благодійних внесків? Пояснює Світлана Ярема: — Люди повинні чітко усвідомити, якщо вони мають можливість заплатити і хочуть це зробити, то платять, ні — то ні. І суму внеску вони визначають теж самостійно. А якщо медик ставить умову: якщо не проплатиш певну суму, тобі не буде надана меддопомога, — то ці дії підпадають під статтю 184 Кримінального кодексу України. Цією статтею передбачено кримінальну відповідальність за незаконну вимогу оплати за надання меддопомоги у державних і комунальних медзакладах і покарання у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів або арешт до 6 місяців. Громадяни із скаргами на вимагачів хай звертаються у прокуратуру або краще в міліцію. Вона теж може порушити кримінальну справу за такими фактами.
Медики: «Ми вимушені брати благодійні внески» Ігор Добровольский, заступник начальника обласного управління охорони здоров’я, розповідає, що галузь фінансується лише на 60% від потреби, тож медики змушені брати благодійні внески: — Торік на охорону здоров’я області було залучено благодійної допомоги на понад 48 мільйонів гривень. А заклади, які фінансуються з обласного бюджету, отримали більше 21 мільйона гривень благодійних внесків. Це не лише гроші, а й продукти, послуги, певні матеріали, наприклад будівельні, засоби медичного призначення тощо. Всі благодійні внески медзаклади отримують відповідно до постанови Кабміну від 4 серпня 2000 року, тобто роблять це законно. В основному грошові благодійні внески витрачаються у трьох напрямах: на забезпечення медикаментами, закупівлю продуктів, проведення ремонтів. У лютому до постанови Кабміну внесено зміни, і тепер частину благодійних внесків можна спрямовувати й на зарплату. Пацієнт у заяві може зазначити, на яку конкретно мету витратити його благодійний внесок. Якщо цього у заяві не зазначено, то на що витратити благодійну допомогу — визначає керівник лікувального закладу. Звісно, обласне управління охорони здоров’я контролює ці видатки у закладах, які фінансуються з обласного бюджету. Зокрема, затверджує кошториси витрат. Ми не називаємо конкретних сум благодійних внесків залежно від виду лікування чи обстеження. Але виходимо з того, що на те чи інше обстеження, вид лікування потрібна певна сума коштів. А охорона здоров’я фінансується лише на 60% від потреби. Решту коштів ми мусимо дозбирувати самі. Я не готовий сказати по закладах конкретно, чи встановлено у них суми внесків. І не бачив, щоб десь була встановлена сума у 200-300 гривень. Це треба з’ясовувати по кожному конкретному випадку окремо. Звісно, люди можуть не платити благодійних внесків. Адже вони — добровільні. Але який вихід тоді із цієї ситуації? На мою думку, в запровадженні бюджетно-страхової медицини. Тобто щоб частина коштів на медицину надавалася з бюджету, частина — зі страхових внесків — відрахувань у страховий фонд на охорону здоров’я. Мирослав Семанів, головний лікар обласної клінічної лікарні, особливо обурюється звинуваченнями у примусовому збиранні коштів за обстеження на магнітно-резонансному томографі: — В обласній клінічній лікарні працює магнітно-резонансний томограф, вартістю 48 мільйонів гривень станом на 2000 рік. Він працює постійно, і якщо зупиниться — його роботу вже не можна відновити. Це обладнання потребує цілодобового сервісного обслуговування. Вартість цього обслуговування в 2009 році сягнула 1 мільйона гривень. У 2010-му потрібно буде 1,2 мільйона гривень. Жодної копійки власник — обласна рада — не виділяє на цей апарат. Саме тому ми вимушені або відключити цей апарат, але тоді він повністю зіпсується, або шукати кошти, щоб заплатити за сервісне обслуговування. Тому єдиний вихід залишився, і обласна рада про це знає і практично дала нам дозвіл, — в людей просити благодійні внески, до яких ніхто з медиків не торкається. Ці внески надходять на рахунок обласної лікарні і йдуть прямо до Києва до обслуговуючої фірми. Всім відомо, для чого збирають благодійні кошти — тільки для того, щоб цей апарат не вибухнув і не наробив шкоди. Нам дуже тяжко набрати більше мільйона гривень з благодійних внесків, тому що до нас звертається багато бідних людей, яким я дозволяю або безкоштовно, або за половину вартості обстежитися. Але жодна людина, особливо дитина, не пішла від нас не обстежена тільки тому, що в неї не було грошей.
