Безправна

1450 0

Ми у соцмережах:

Безправна

Поневіряння Тамари Іванової (ім’я змінене) розпочалися після переїзду до Рівного. Раніше жінка жила і працювала у столиці. Та після того, як у неї діагностували психічне захворювання, її єдина донька змушена була забрати матір до Рівного. Нині Тамара Іванова залишилась наодинці зі своєю хворобою та проблемами. Впродовж кількох років донька не дає матері про себе знати. А тавро психічно хворої позбавляє жінку можливості звернутися за допомогою до державних структур.

За словами Тамари Іванової, після того як вона захворіла, донька Тетяна (ім’я змінене) продала її київську однокімнатну квартиру і придбала їй житло у Рівному на вулиці Київській. Сама ж Тетяна мешкала у бабусиній квартирі в центрі міста. — Потім донька, оперуючи тим, що я психічно хвора, виписала мене із квартири і продала помешкання, — розповідає пані Тамара, показуючи договори купівлі-продажу, — а я змушена була перебратися жити у мамину квартиру, де була прописана і донька. Згодом Тетяна переїхала жити до свого співмешканця, залишивши мене напризволяще. Щоправда, раз на місяць вона навідувалася і ми удвох їздили отримувати мою пенсію. Решту часу я не виходила із дому через погане самопочуття, сусіди допомагали мені продуктами. Ось уже кілька років від дочки ніякої звістки. Я намагалася знайти її через райвідділ міліції, але мені відмовили в її розшуку, мотивуючи тим, що вона повнолітня. Коли я в черговий раз звернулася до правоохоронців, то у відповідь почула лише насмішки та образи на кшталт «божевільна бабця». Квартира моєї матері, яка перейшла доньці у спадок, перебуває нині у занедбаному стані. Впродовж двох років тут немає нормального опалення, єдина батарея, яка тут була — лопнула. В будь-якій допомозі ЖЕК мені відмовляє, мотивуючи тим, що донька не сплачує комунальні платежі. Борги за комунпослуги для мене непосильні, я отримую мінімальну пенсію. Всі документи на квартиру та будинкова книга знаходяться у Тетяни. Оскільки я перебуваю на обліку в психоневрологічному диспансері, то юридично не можу оформити субсидію. Але я не є соціально небезпечною, як стверджує донька, і немає потреби у моїй примусовій госпіталізації. Я взагалі переживаю, чи жива нині моя донька. Адже кілька днів тому вночі до мене зателефонував незнайомець і сказав, що мою Тетяну вже давно «закатали в асфальт». А квартира у центрі міста цікавить багатьох небідних людей. Якщо «приберуть» доньку, а мене відправлять у «психушку», то наше житло швидко і недорого зацікавлені особи приберуть до рук. Сусіди Тамари Іванової нині розділились на два табори. Одні шкодують жінку, яка залишилась напризволяще зі своїми проблемами, інші наполягають на тому, щоб її відправили на стаціонарне лікування до закладу закритого типу. — Поведінка Тамари Іванової адекватна, ніякої агресії з її боку ми не бачимо, — стверджують захисники жінки, — ось лише від безсилля та беззахисності вона щоночі плаче і надриває нам душу. — Вночі із квартири Тамари Іванової лунають крики і голосіння, які чують навіть мешканці навколишніх будинків, — говорять сусіди із іншого табору — Крім того, вона жбурляє об стіни речі, що заважає спати людям, які мешкають за стіною. Одного разу вона погрожувала нам, що відкриє газ і підірве ввесь будинок. Ця жінка є соціально небезпечною і її треба ізолювати. Єдине, у чому усі сусіди одностайні — це те, що донька вчинила із матір’ю не по-людськи, залишивши хвору жінку напризволяще. І всі вони мають надію, що поява Тетяни врешті-решт зможе вирішити проблему, яка впродовж кількох років стала спільною для усіх мешканців будинку.

Вікторія ЛЕВЧУК.

Коментарі Любов Глєба, лікар-психіатр ЦПЗН Рівного: — Проблема пані Тамари нам відома. Наш юрист неодноразово намагалася допомогти жінці. Ось уже три роки ми в різних інстанціях відстоюємо її права. Зверталися до правоохоронців із проханням розшукати її доньку, подавали позови у суд про спроби доведення до самогубства, розглядали можливість притягнення доньки через суд на виплату аліментів. Але скрізь отримували відмови. Донька взагалі не бажає спілкуватися із матір’ю. Також не бажає сплачувати за житло. Оскільки пані Тамара мешкає у дорогій квартирі в центрі, то багато шахраїв та аферистів вбачають у ситуації можливість наживи, використовуючи хворобу жінки. Але Тамара не є власницею житла, власниця — її донька. І лише донька може вирішувати усі юридичні питання. Зауважу, що Тамара Іванова не є соціально небезпечною. Жінка має другу групу інвалідності, але в правах вона не обмежена. Тож вести мову про примусове лікування в цьому випадку немає потреби. Тетяна Масловська, юрист Міжнародного комітету із захисту прав людини в Рівненській області: — Пані Тамара може звернутися до Міжнародного комітету із захисту прав людини в Рівненській області, де юристи допоможуть їй скласти запит до правоохоронних органів про місцезнаходження її доньки. Впродовж місяця правоохоронці зобов’язані надати на запит розгорнуту і чітку відповідь. Офіс Рівненського представництва знаходиться на вулиці Соборній, 192 (другий поверх).


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також