Оскільки квитки на колишню суперзірку української естради були ледь не найдешевшими серед багатьох рівенських концертів, глядачів зібралося чимало. Білик, яка давно втратила всеукраїнську популярність, «халтуру» привезти не ризикнула. Чого і не сталося — концерт вразив живим виконанням, професійним балетом і новими російськомовними піснями. Досить яскраво на фоні спітнілої співачки вирізнялася охорона, котра жорстко переривала усі спроби малолітніх фанів зблизька сфотографувати свого музичного ідола. Але Біличка не була б собою, якби не викинула декілька вибриків вже після концерту. Про це — в п’ятничному числі газети.
За два дні федерація спортивного танцю організувала так зване свято спортивного танцю в дискобарі «Маршал». Неможливість просунутись ближче до залу, де танцювали юні виконавці, свідчила про батьківський контингент серед глядачів. Батькам же майстерність своїх чад не важлива — головне просто побачити діток на публіці. Тому про хоч якусь професійність танцювальних пар говорити не доводиться.
Того ж суботнього вечора вже третю вечірку з циклу «Гаразд» провели рівенські пластуни. Цього разу вечірка була ритмічнішою за попередні, бо відбувалася в колишньому «Холідеї». Декілька десятків запрошених на вечірку «Кохання по-українськи» гралися у дитячі ігри, присвячені дню кохання, намагалися танцювати під україномовну дискотеку і пили… пиво. Що для пластунських вечірок зовсім не властиво через заборону спиртного в цій організації. Ось тільки така позиція авторів проекту «Гаразд» аж ніяк не збігається з українським менталітетом та культурою, яку вони так старанно пропагують.
Варто згадати ще про одну подію минулого тижня — «Ot Vinta» нарешті видали «на-гора» компакт-диск, презентувавши його в столичному блюзовому клубі «Бадді Гай». Грали вже з новим барабанщиком — тимчасово місце юного Руслана Тригуба зайняв всюдиграючий Михайло Земельський. Непогано відігравши для фанатів рок-н-ролу дискову програму, музиканти на другу частину вечірки залишили вже тільки наближених — ті випивали за успіх команди, закушуючи все це символом альбому — поросям, але вже смаженим.
