Різними культурними заходами був багатий кінець минулого тижня. Спочатку після довгої перерви до Рівного добралася Ірина Білик, а у вихідні свої вечірки проводили обласна федерація спортивного танцю та НСОУ «Пласт».
Оскільки квитки на колишню суперзірку української естради були ледь не найдешевшими серед багатьох рівенських концертів, глядачів зібралося чимало. Білик, яка давно втратила всеукраїнську популярність, «халтуру» привезти не ризикнула. Чого і не сталося — концерт вразив живим виконанням, професійним балетом і новими російськомовними піснями. Досить яскраво на фоні спітнілої співачки вирізнялася охорона, котра жорстко переривала усі спроби малолітніх фанів зблизька сфотографувати свого музичного ідола. Але Біличка не була б собою, якби не викинула декілька вибриків вже після концерту. Про це — в п’ятничному числі газети. За два дні федерація спортивного танцю організувала так зване свято спортивного танцю в дискобарі «Маршал». Неможливість просунутись ближче до залу, де танцювали юні виконавці, свідчила про батьківський контингент серед глядачів. Батькам же майстерність своїх чад не важлива — головне просто побачити діток на публіці. Тому про хоч якусь професійність танцювальних пар говорити не доводиться. Того ж суботнього вечора вже третю вечірку з циклу «Гаразд» провели рівенські пластуни. Цього разу вечірка була ритмічнішою за попередні, бо відбувалася в колишньому «Холідеї». Декілька десятків запрошених на вечірку «Кохання по-українськи» гралися у дитячі ігри, присвячені дню кохання, намагалися танцювати під україномовну дискотеку і пили... пиво. Що для пластунських вечірок зовсім не властиво через заборону спиртного в цій організації. Ось тільки така позиція авторів проекту «Гаразд» аж ніяк не збігається з українським менталітетом та культурою, яку вони так старанно пропагують. Варто згадати ще про одну подію минулого тижня — «Ot Vinta» нарешті видали «на-гора» компакт-диск, презентувавши його в столичному блюзовому клубі «Бадді Гай». Грали вже з новим барабанщиком — тимчасово місце юного Руслана Тригуба зайняв всюдиграючий Михайло Земельський. Непогано відігравши для фанатів рок-н-ролу дискову програму, музиканти на другу частину вечірки залишили вже тільки наближених — ті випивали за успіх команди, закушуючи все це символом альбому — поросям, але вже смаженим.
