Заробітчан стало більше, роботи на літо додалося, але замовники обманюють все частіше.
У столиці пожвавилася привокзальна «біржа праці». Щоправда, тепер сюди приходять не тільки заробітчани з регіонів, але й скорочені з підприємств кияни. Профіль робочих рук не змінився, тут пропонують послуги будівельників і вантажників. А от розцінки на працю мулярів, плиточників і сантехників впали вдвічі. Самої ж роботи на літо стало більше, ніж було навесні. Здобувачі пояснюють цей факт сезонністю — мовляв, влітку завжди роботи багато. Але якщо порівнювати з минулим роком, то пропозицій удвічі менше. ”Я вже півроку без офіційної роботи, вирішив сюди прийти. Працюю близько двох тижнів. Буває, п’ять днів без роботи сиджу, буває — два. Платять 80 гривень на день, у кращому разі — 120. У порівнянні з минулим роком це вдвічі менше. Раніше платили в середньому 200 гривень на день», — розповідає вкладальник гіпсокартону, киянин Степан Іванович. Будівельники дуже хочуть, щоб нелегальну біржу узаконили. «Зараз ми зовсім без прав. Буває, замовники збивають ціну за роботу до 50 гривень на день, а ми змушені погоджуватися, тому що пропозицій не так вже й багато. Ми тут стоїмо і плачемо», — говорить здобувач Юрій Омельчак. Роботяги розповідають, що на них заробляють і міліціонери. «У тих, хто неохайно одягнений і не може за себе постояти, міліція забирає паспорти, саджає в автобуси і направляє на роботу до своїх замовників. Працювати доводиться за юшку, а менти одержують наші гроші», — говорить різнороб Юрій К. Наталя Мірошник, прес-офіцер Південно-Західної залізниці, цю інформацію заперечує. Заробітчани також скаржаться, що роботодавці почали їх частіше «кидати». «Нещодавно працювали під Броварами, іноземці нам наприкінці дня сказали, що не заплатять, як домовлялися, після чого почали по телефону викликати «костоломів». Довелося тікати через огорожу», — розповів Степан Іванович. «Мене ось теж днями «кинули». Тиждень будував котедж, але в підсумку мені нічого не заплатили. Якщо ці ділки тут знову з’являться, ми їх бити будемо», — говорить різнороб Петро Жарій.
