Красивих дівчат у Рівному стає все більше. Принаймні лише цим можна пояснити величезну кількість різноманітних конкурсів краси, котрі декілька років тому почали з’являтися як гриби. Бюджетні, малобюджетні, студентські, клубні — де тільки не можна побачити гарних, переважно неповнолітніх рівнянок у купальниках або без них. Тобто у вечірніх чи весільних сукнях. При цьому кількість не переростає в якість — кожен з цих проектів постійно отримує безліч як позитивних, так і різко негативних відгуків. Але одне очевидно — індустрію конкурсів краси в Рівному вже не зупинити...
Універсальних красунь не буває Десять років тому в Рівному існував один, максимум два конкурси краси, відповідно, й дівчат, здатних на них змагатися, було менше. Нині конкурсів різного рівня можна нарахувати до десятка. Часто на них є можливість побачити одних і тих же учасниць, що, власне, не дивно. Починаючи від студентського конкурсу, дівчина набирається досвіду й вміння, після чого сміливо може претендувати на титул головної красуні міста чи області. Звісно, це поняття відносне — красуня для одних, не зовсім гарна — для інших. Проте на конкурсах журі оцінює не лише красу обличчя — тут важливо гарно, а головне, правильно рухатись, не збиватися на виходах, чути музику, вміти вчасно посміхнутися або, навпаки, зробити серйозне обличчя. Не обходиться і без оцінювання параметрів тіла та вміння позувати перед фотокамерами. І ось тут досвід — велика сила. Недарма майже на кожному рівненському конкурсі є свої фаворитки з числа більш досвідчених. Проте й вони іноді «пролітають», зважаючи на політику конкурсу.
Гроші та «піар» — рушійна сила краси! Останній такий випадок — найдорожчий на сьогодні «красивий» проект «Міс Рівненщина». Перемогу минулої п’ятниці неочікувано здобула школярка Наталія Соловйова, хоча фавориткою вважалася колишня переможниця «Граней досконалості» Тетяна Климець. Після таких несподіванок завжди виникають розмови про «куплену» перемогу, хоча у цьому випадку зіграло інше. «Міс Рівненщина» — це величезний кастинг на масштабний і значно дорожчий конкурс «Міс Україна». Його організаторам дуже важливо підбирати форматних для цього проекту учасниць. Торік через це у Київ поїхала «темна конячка» Анна Тарасюк, щось подібне сталося і цього разу. Цілі, які ставлять перед собою конкурси, залежать від аудиторії, на яку вони розраховані. «Міс Рівненщина» витрачає величезні гроші на організацію. Відповідно, ці гроші треба залучати від серйозних спонсорів, а тому цим можна пояснити відвертість і «дорослість» як рекламної кампанії, так і самої атмосфери конкурсу. Організатори прямого конкурента цього проекту — конкурсу «Перлина Рівного» — наголошують, що перш за все працюють задля створення шоу та розкрутки дівчат не для київських агенцій, а в Рівному. Витрачається на це грошей теж дуже багато, розголос у молодіжних колах теж чималий, а ось результат, як фінал «Перлини 2008», може, в дечому й розчаровувати. Заявлених «зірок» шоу-бізнесу організатори восени не довезли, оформити сцену драматичного театру не встигли, проте хореографією учасниць таки вразили. Зовсім інші завдання мають значно менші за бюджетами конкурси. Як розповідає керівник продюсерської агенції «Артерія» Володимир Сторожук, організований ним конкурс «Грані досконалості» має на меті «пропіарити» як саму агенцію (займається організацією розважальних заходів), так і її партнерів — журнал «VIP». Бюджет тут у декілька разів менший за «флагманів» індустрії краси. — Наш проект поки взяв перерву, але він не закінчений, — наголошує Володимир Сторожук. — Звісно, ми не можемо на «Гранях» заробляти гроші, а тому намагаємось просто зробити гарне шоу й показати не лише зовнішню, а й внутрішню красу молодих рівнянок.
Початок — із студентської лави Окрема розмова — студентські конкурси. Грошей на організацію ще менше, проте тут допомагає молодіжний запал і бажання. Зокрема, організатор «Королеви РДГУ» Анастасія Бондар, у команді якої лише сім чоловік, запевняє, що разом з однодумцями взялися за конкурс для того, щоб реалізувати свої професійні якості (вона за освітою культуролог) та відновити університетські традиції. Цікаво, що цей конкурс керівництво ВНЗ не фінансує. А ось ректорат Національного університету водного господарства гроші на «Міс університет» хоча й без бажання, але дає. Організацією тут займаються ті, хто за це отримує зарплатню — профком студентів та центр естетичного виховання. Можливостей більше, проте «свіжих» ідей іноді не вистачає. Взагалі, навчальні заклади — місця з найбільшою концентрацією красунь, тому часто конкурси різних ВНЗ об’єднують в один. Зокрема, так вже років п’ять робить міжвузівський конкурс «Афродіта». Якщо заснували його спільно Університет розвитку людини «Україна» та РДГУ, то у квітні цього року за звання найгарнішої «афродіти» змагатимуться студентки аж п’яти навчальних закладів — «України», РДГУ, НУВГП, Європейського університету, а також або МЕГУ, або Інституту слов’янознавства. Щось подібне нещодавно організував нічний клуб «Лагуна». Конкурс з «оригінальною» назвою «Міс університет» також зібрав учасниць з кількох інститутів. Звісно, цей проект не виходить за рамки клубного формату, а тому за рівнем організації конкурувати ні з ким не може. Разом з тим, перебуваючи у хронічній залежності від грошей меценатів та спонсорів, нині конкурси краси через сумно відому кризу або переполовинюють бюджет, або перебувають у стані анабіозу.
