Житель Рівненщини, який мав свій будівельний бізнес, добровільно пішов до війська у 2022 році.
Геннадій із позивним «Харлам» поділився своєю історією служби. Її опублікували на фейсбук-сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ.
«Харлам записався добровольцем до Рівненської тероборони в 2022 році. Спочатку він привів усі свої справи до ладу, а далі подався в ТЦК. Каже, що вирішив йти в ТРО, бо хотів боронити своє місто. В перші місяці великої війни його рідний Вараш був під загрозою нападу. Був страх, що ворог захоче захопити атомну електростанцію. Але з часом ситуація змінилась, загроза зменшилась, а його батальйон вирушив на Схід. За понад два роки разом із побратимами повоював і під Бахмутом, і під Куп’янськом», — повідомляють у 104-ій бригаді.
Обидва напрямки, розповідає «Харлам», дуже складні, але пережите добряче згуртувало колектив: «Як не крути, а наша рота – це вже така велика сім'я. Тому для мене найскладніше на службі – це втрати та поранення бойових побратимів, тих, кого добре знаєш».
«Чи втомився вже? Так, втомився. Але те, що мій вибір піти воювати був вірний – безсумнівно. Можливо, якби я частіше сім'ю бачив, то було б трошки легше. Втома є, але нічого страшно, ми все вірно робимо», — впевнений Геннадій.
Для чоловіка мотивацією також є те, що бачить в містах молодь, яка має змогу жити та відпочивати: «Молодь має право і зобов'язана, я б сказав, жити повним життям. Вони мають відпочивати, гуляти з дівчатами, закохуватися, кохати. Ми, за те і воюємо, щоб у них була така можливість. А от здорові бугаї по барах, які не народжені для війни, трошки демотивують».
Нині військовослужбовець гідно витримує всі важкості служби. Допомагає в цьому думка про перемогу, плани на майбутнє, про те, що повернеться до власної справи та «розконсервовує» свою будівельну фірму, а головне – про об’єднання з сім’єю, якої не бачив ці роки.
«Але спочатку доведеться тиждень святкувати. Разом із бойовими побратимами відзначимо цей день, а далі вже кожен буде рухатись в сторону своєї сім'ї», — з посмішкою резюмує «Харлам».
