За останні чотири роки Рівненська обласна рада яких тільки обіцянок не чула від фірм, що хотіли отримати дозвіл на видобуток бурштину. Але жодна з них так нічого й не зробила. Тож не дивно, що пропозиція від клесівського підприємства «Технобуд», яке працювало з французькими інвестиціями і досі тихенько видобувало граніт, довіри також не викликає. А обіцянка немала — налагодити видобуток бурштину, побудувати підприємство з переробки і весь свій прибуток віддавати Клесівській ОТГ.
З такими обіцянками і проханням погодити дозвіл на отримання ліцензії упродовж тижня їздили на засідання комісій облради представники «Технобуду» та керівництво Клесівської ОТГ. Підприємство у Клесові працює близько 20 років і, як запевняють у селищній раді, не скупиться на гроші. Окрім того, що торік сплатило понад 13 млн. грн. податків та зборів до місцевого бюджету, самостійно за понад мільйон гривень відремонтувало дорогу, за півтора мільйона ремонтує стадіон і цього року вже виділило 800 тис. грн. на латання вулиць.
«Технобуд» хоче отримати дозвіл на видобуток бурштину на 240 га Федорівської ділянки Клесівського родовища. Якщо вірити власнику «Технобуду» та колишньому консулу Посольства Вірменії в Україні Олександрові Скрипнику, 40 га з цього родовища уже перебуває на території підприємства — над запасами гранітів. У «Технобуді» запевняють, що раніше землю з бурштином, яку знімали, щоб дістатися до гранітів, вивозили за межі підприємства. А змінили свою думку щодо бурштину начебто через загрозу для розвитку підприємства.
Як розповів п. Скрипник, надійшла інформація, що приватна компанія намагається отримати дозвіл на видобуток бурштину біля кар’єрів «Технобуду» та навіть частково на території підприємства. «Технобуд» опинився б у напівкільці, каже п. Скрипник, і втратив би шанс розширювати згодом свої межі.
— Тема бурштину — скандальна і не зовсім прозора, — зазначив п. Скрипник депутатам. — Тому протягом 20 років, що працюємо у Клесові, ми не займалися бурштином, наша репутація не заплямована. Але оскільки отримали повідомлення про спроби іншої компанії отримати спецдозвіл на видобуток навіть на території нашого гірничого відводу, вирішили діяти.
Втім, ми не хочемо бути причетними до бурштинових грошей. На основі відкритого конкурсу оберемо підрядника, прозору європейську компанію, поставивши перед нею вимоги: налагодити повний цикл видобутку та обробки бурштину і набрати на роботу місцевих. Прибутки від цієї справи, очікувано, будуть немалими. 50% з них наш підрядник залишатиме собі, а 50%, які мали би йти «Технобуду», ми віддаватимемо клесівській громаді.
Своїм вчинком ми хочемо зробити прецедент: показати, що можливий законний видобуток бурштину та співпраця з громадою. Ми діємо відкрито. Я заявляю, що ми не домовляємося і не шепочемося ні з ким. Це — прозорий проект, ми — компанія з немалою історією, не з вулиці, і наші слова не розходяться з вчинками.
Зазначимо, що «Технобуд» підтримував «Французьку весну» в Рівному, і його інтереси захищало Посольство Франції в Україні. Проте на сьогодні "Технобуд" офіційно не пов'язаний з французькою компанією, власники змінилися у квітні. Та й чи вдасться йому зберегти репутацію, отримавши дозвіл на видобуток бурштину — спрогнозувати важко. Тим паче, складно повірити у таку «благодійність», яку декларує «Технобуд». З іншого боку, надання приватним підприємствам дозволів на видобуток — один зі шляхів врегулювання проблеми незаконного видобутку. Нагадаємо, що закон, який би врегулював старательський спосіб видобутку, досі не прийняли.
Алла САДОВНИК.
