Із 1 липня в Україні почав діяти ринок електроенергії. Очікувалося, що тарифи на електроенергію тепер мали б бути гнучкими. Насправді ж вони просто збільшились — на 15-20% і наздогнали ціни у країнах ЄС. Тобто ринкові умови, за якими торгує весь світ, в Україні не спрацювали. Про це почали писати у своїх зверненнях до Кабміну підприємства, зазнаючи збитків від стрімкого подорожчання електроенергії. За звернення з проханням вплинути на ситуацію на ринку електроенергії проголосували й рівненські міські депутати, скликавши позачергову сесію. Кабмін відреагував: вніс зміни у відповідну постанову, завдяки яким уже на 10% зменшується вартість електроенергії. У жовтні планують зниження ще на 10%. Ми ж тим часом вирішили розібратись, що ж таке насправді ринок електроенергії в українських реаліях.
Запроваджуючи ринок електроенергії, передбачали, що постачальники напряму купуватимуть електроенергію в її виробників: «Енергоатому», який керує усіма АЕС, «Укргідроенерго» (ГЕС) та в ОДЕК Ріната Ахметова, якому належить 80% ТЕС в Україні. Раніше, нагадаємо, усі електростанції продавали електроенергію державному «Укренерго», а те вже за фіксованою ціною — постачальникам, які передавали її споживачам.
Те, що ринок не спрацював, пояснюють дуже просто — махінації. Є чотири способи закупити електроенергію у виробників: підписати з ними довготерміновий договір, закупити на біржі на добу наперед (як робить більшість і де ціна мала би бути найбільш прийнятною), вийти на погодинний ринок електроенергії, де ціна вже трохи вища. А якщо не купив на жодному з вище перерахованих — йти на балансуючий ринок, де вартість електроенергії зростає на 100-200 грн на мВт/год. Балансуючий ринок дорожчий, оскільки споживачі замовляють у виробників додаткові обсяги електроенергії, які ті не планували виробити. Втім, є підозра, що виробники дещо спекулюють: окрім того, що вони автоматично встановлюють на торги вищі за собівартість ціни (електроенергія, вироблена на ТЕС Ахметова, як зазначають ЗМІ, завищується найбільше), вони не виставляють потрібної кількості електроенергії на ринок «доба наперед», змушуючи покупців йти на дорогий балансуючий ринок.
Якщо більшість приватних промислових підприємств на подорожчання електроенергії можуть зреагувати просто — підняти ціни на власні товари, то комунальні та приватні підприємства, які є надавачами комунальних послуг, опинилися під загрозою мільйонних боргів. Більшості надавачів комунпослуг тарифи встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і процедура їхнього підвищення займає кілька місяців.
За словами директора «Рівнеоблводоканалу» Андрія Карауша, відколи із січня скасували можливість купувати електроенергію вночі за нижчими цінами, водоканал щомісяця втрачав майже два мільйони гривень. До цього додалися додаткові витрати, пов’язані із запровадженням з 1 липня оптового сегмента ринку електроенергії, який, згідно з прийнятою постановою НКРЕКП, передбачає ще й тариф на передачу електроенергії. А це додатково 31 копійка за кВт/год.
— Розрахунки по наших останніх тарифах проводилися ще влітку минулого року, тому ця складова до них включена не була, в травні була скоригована лише перша частина, що стосувалась роздрібної частини ринку. Враховуючи те, що наше підприємство споживає більше 2 млн кВт/год на місяць, то виходить, що тільки через це нововведення ми щомісяця мали б сплачувати майже на 800 тисяч гривень більше. А ці витрати у чинному тарифі не передбачено, — пояснив пан Карауш.
«Постраждало» від стрімкого подорожчання електроенергії ще одне комунальне підприємство Рівного, яке споживає значну кількість енергії, — «Рівнеелектроавтотранс». Цього року підприємству підвищили тарифи на перевезення пасажирів у тролейбусах з 3 до 4 грн, завдяки цьому «Рівнеелектроавтотранс» заробив додатково 700 тис. грн. І 500 тис. грн вже втратив через подорожчання електроенергії.
Алла САДОВНИК.
