Голова опозиційного уряду Борис Колесніков днями відвідав Рівненську область. Під час зустрічі з рівнянами він окреслив нагальні проблеми економіки України та соціальної сфери. На його думку, піднімати українську економіку до європейського рівня потрібно не лише шляхом компромісів і поступок ЄС, а й переговорів про ті права, які отримує Україна від співпраці з Євросоюзом. Борис Колесніков також відвідав Костопільську школу-інтернат для дітей з інвалідністю, де його Благодійний фонд збирається облаштувати футбольний та спортивний майданчики.
Представник Опозиційного блоку розпочав візит на Рівненщину зі спілкування з колективом одного з транспортно-логістичних підприємств Рівненщини. Квоти на транзит, нерівні умови, в яких працюють вітчизняні та іноземні компанії, та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, на його думку, — ті нагальні проблеми української економіки, над якими має працювати влада.
— Перед тим як добиватися членства в Євросоюзі, потрібно добитися хоча би паритету Україна — Євросоюз, — впевнений п. Колесніков. — Ми відкрили свої кордони. До нас вільно прямують величезні потоки автомобільного транспорту з вантажами, а нам до них дороги закриті через квоти, які встановила кожна країна ЄС.
Влада повинна відірвати свою п’яту точку від крісел у міністерствах, прилетіти і добиватися від Європейського Союзу абсолютно рівних умов. Це і називається партнерство з ЄС. Недопустимо, коли Євросоюзу можна все, а Україні — нічого. Це вже призвело до того, що 200 тисяч людей покинуло тільки Рівненську область за останні 2,5 року, виїхавши на роботу в Польщу.
Виїзд мільйонів українців за кордон становить загрозу економічній безпеці країни. У такому випадку в нас не буде ресурсів ані на виплату пенсій, ані на утримання місцевих рад. Всі гроші, за великим рахунком, будуть залишатися за кордоном. Відповідно, українську оборонну промисловість, Збройні сили не буде за що розбудовувати. Це головна проблема. Але це ще й загроза соціальній безпеці, адже якщо в родині батько або мати, або обидва працюють за кордоном — значить, дітям приділяється дуже мало уваги.
На думку політика, проблема масового виїзду українців за кордон на роботу випливає з обстановки всередині країни. Це і низькі зарплати та пенсії, й постійний та гнітючий контроль вітчизняного бізнесу, якому не дають вільно дихати. Борис Колесніков навів приклад:
— Донедавна в Рівному не можна було влаштуватися медсестрою на роботу. Сьогодні ж купа вакансій на ринку праці, а охочих йти працювати немає. Чому? Та тому, що людям в Україні не платять. До Польщі дві години їзди, а зарплата в 4–5 разів вища, і це тільки у сфері медицини. Податку на дохід при цьому більшість українців, працюючи там, не сплачують.
Проблема з часом буде усугублятися. Вихід — це тільки сідати за стіл переговорів і добитися не просто Асоціації з ЄС, а абсолютного паритету роботи українських підприємств і європейських підприємств в Україні. Маргарет Тетчер колись дуже правильно зазначила, що справжня свобода настає там, де існує свобода економічна. Тому якщо ми не побудуємо економічної свободи, значить, ніякої свободи не буде взагалі, а лише залежність, яка зростатиме.
Ще одна проблема — доступність, наприклад, у тій же транспортній сфері. Українські підприємства купують за валюту вантажівки для своїх потреб під 9% річних. Світові компанії «Вольво», «Рено» та інші побудували заводи навкруги нас: в Туреччині, Чехії, Словаччині, Польщі, Росії. У нас же нічого не випускають, кредити у валюті коштують дуже дорого. Держава не пропонує жодної допомоги чи хоча б вигідних умов кредитування.
Борис Колесніков відвідав школу-інтернат в Костополі, де живуть і навчаються 125 дітей з інвалідністю: порушеннями опорно-рухового апарату, синдромом Дауна, аутизмом та іншими нозологіями. Політик привіз учням гостинці, а закладу — два плазмових телевізори, які будуть використовуватися у навчальному процесі.
— Це не просто інтернатний заклад, а спеціалізований — для дітей з ДЦП та іншими хворобами. Вони потребують особливої підтримки. Ми допомагаємо в Чернівецькій області аналогічному закладу і будемо допомагати й тут. Обладнанням, методологією — всім, у чому буде потреба. Я поспілкувався з тутешньою дітворою та з’ясував, що вона хоче футбольний та спортивний майданчики. Все, що в наших силах, ми для них постараємося зробити, — пообіцяв Борис Колесніков.
Політик оглянув територію школи та ознайомився з нагальними потребами освітнього закладу. Керівництву інтернату пообіцяв допомогти в межах своїх можливостей.
— Діти в один голос попросили футбольне поле, — розповіла директор комунального закладу «Костопільська спецшкола-інтернат І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради Євгенія Бабич. — Незважаючи на їхні проблеми зі здоров’ям, у нас дуже спортивні діти. Вони займаються і тенісом, і шашками, є постійними призерами змагань в «Інваспорті». Виступали на всеукраїнських змаганнях в Одесі та Ялті. В цьому році їздили в Коблево. Тому футбольне поле та спортивний майданчик — актуальні для нас проблеми, які потребують вирішення. Крім того, у нас ішла мова про благоустрій майданчика перед головним входом, де ми проводимо святкові лінійки та інші заходи. Територія зараз дуже негарна, бо були дощі, потім замінювали теплотрасу, й асфальтове покриття стало нерівним та горбистим. Варто було б замінити його на якісну рівну бруківку, по якій би можна було вільно пересуватися дітям з проблемами опорно-рухового апарату.
На переконання Бориса Колеснікова, дитина все ж має виховуватися в сім’ї. Це забезпечить їй повноцінний розвиток як особистості. Але тільки за умови підтримки з боку держави.
— Коли варто народжувати дитину? Коли батьки можуть бути впевнені в завтрашньому дні і в майбутньому своїх дітей, — пояснив Борис Колесніков. — Для цього була програма, якою передбачалася допомога на кожну дитину. У 2012–2013 роках на третю дитину виплачували 15 тисяч гривень. Адже з третьою дитиною витрати в сім’ї значно зростають. Зараз цю допомогу значно скоротили, і це неправильно, бо без фінансової підтримки сьогодні сім’ї поставлені в умови виживання. Важлива і повна зайнятість дитини в школі. Поки двоє батьків працюють, дитина має перебувати під контролем. У скандинавських країнах так і роблять: до 18-ї години дитина знаходиться в школі, поки батьки на роботі.
Не тільки при формуванні та збереженні інституту сім’ї українські посадовці мають орієнтуватися на світову практику. А й при прийнятті освітніх реформ.
— Україна — унікальна країна, де влада розглядає таку сферу, як освіта, окремо від інших, — каже кандидат в президенти. — Освіта — це проміжний етап на шляху до створення процвітаючого суспільства. Адже всі ми працюємо на результат. Українська молода людина має прийти на будь-яку роботу професійно підготовлена.
Що роблять наші іноземні колеги? Технічну освіту зробили безкоштовною. Вища освіта — набагато дешевша, ніж в Україні. Тому в нас половина студентів у Польщі. Роботодавець отримає право не платити соціальні податки за молодого спеціаліста до 27 років. І самі молоді працівники не платять податку на доходи. Ось так увесь світ підходить до освіти. Програма, про яку я розповів, працює в Данії. Вона зробила жителів цієї країни найщасливішими у світі, згідно зі світовою оцінкою. А українців відсутність такої системи зробила найнещаснішими.
Немає проблеми освіти окремо, є програма завтрашнього дня України. Чим вона успішніша, тим успішніші наші співгромадяни, — резюмував Борис Колесніков.
