Коли торік новоспечений генпрокурор Юрій Луценко разом із керівником СБУ Василем Грицаком красиво затримували у Рівному перед телекамерами заступника обласного прокурора Андрія Боровика, мало хто вірив, що Боровика справді посадять.
А дарма. Тому що Луценко, як відомо, не юрист. І крім виголошення яскравих промов в оточенні охорони, нічого більше як слід не вміє. А Боровик, якого Луценко звинуватив у «бурштинових злочинах», навпаки — юрист. Тому захиститися від напівграмотних звинувачень генпрокурора йому як два пальці… Перепрошую, про два пальці саме Луценко любить згадувати у своїх промовах. А Боровик тим часом поновиться на посаді, виправдається від звинувачень і буде навчати студентів, аби ті були грамотнішими за Луценка. Запитаєте, а як же «бурштинова мафія», проти якої так рішуче постав був Луценко? Видається, що цю «мафію» тепер очолив хтось інший. І саме тому Луценко мовчить, а Боровик небезпідставно сподівається повернутися у прокурорське крісло.
Андрій Боровик, колишній заступник прокурора Рівненської області, якого півкраїни знає як «бурштинового прокурора», продовжує судитися за посаду. Позов про поновлення Боровик подав ще вісім місяців тому, перебуваючи у СІЗО. А минулої п'ятниці в суді у Рівному вкотре запевняв, що звинувачення, які йому висунули Генпрокуратура, МВС та СБУ, надумані. Наступне засідання у справі про поновлення на посаді Боровика призначено на 21 листопада — у суді мають розглянути докази та провести дебати, після яких оголосять рішення. А от «бурштинову справу» передали на розгляд Сихівському районному суду Львова, і засідань, по суті, ще не було. Натомість Боровик вже встиг подати позови на МВС та СБУ про захист честі, гідності та ділової репутації. На суд же у Рівному, де поновлюється на посаді, минулої п'ятниці привів трьох свідків: екс-прокурора області Анатолія Ковальчука і двох чоловіків, яких також запідозрили у причетності до бурштинової справи: працівника СБУ Вадима Федорука та екс-керівника сарненської прокуратури Вадима Топольського. Усі, звісно ж, запевняли суд у невинності Боровика. Наразі сам Андрій Боровик працює доцентом кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем'янчука. Читає лекції студентам про те, як боротися з корупцією.
Андрій Боровик, колишній заступник прокурора Рівненської області:
— Після того, як суд поновить мене на посаді, у перший же день, як рішення набере чинності, напишу заяву на звільнення. Поновлення мені потрібно, аби виправити нікчемний запис у трудовій книжці. Якщо я «кришував» бурштин, то чому я затримував людей, причетних до незаконного видобутку? Деяким посадовим особам, як у нас буває, потрібен піар. І вони піаряться не завжди на законних своїх вчинках. На сьогодні вже відкрито низку кримінальних проваджень на осіб, які мені оголошували підозру, за фактами незаконного затримання, підкидання коштів і навіть за фактом крадіжки у мене вдома вогнепальної зброї. Мене «замовили» дуже погані люди. Але на відміну від нашого генерального прокурора, який не є юристом, не називаю прізвища осіб, вину яких не доведено у суді. Аваков — брехун. І прес-секретар Грицака (глави СБУ. — Ред.). Вони просто набрехали. У мене, відповідно до протоколу, не було вилучено злитки золота чи мішки бурштину, як вони казали. Резонанс виник лише з їхніх слів і взагалі нічим не підтверджується. Подав позови на МВС та СБУ про захист честі, гідності та ділової репутації. А під час обшуку в мене вилучили обручку, хоча я одружувався у 2006 році, коли навіть не працював у прокуратурі, ланцюжок з хрестиком і гривні, бо у той день отримав зарплату, а також годинники, які коштують не понад 100 тис. доларів, як написала СБУ, а 86 тис. грн., відповідно до експертизи. Маю відповідь, що вони не є доказами і не стосуються кримінального провадження, але на запитання, де вони, мені зазначили: «Ми вам повідомити не можемо». Щодо справи проти мене, то її спершу передали у Печерський районний суд Києва. Ми відвели усіх суддів, оскільки вони брали участь у досудовому розслідуванні. Після чого справу направили до Оболонського районного суду столиці, який визнав, що це підсудність НАБУ. Агентство, а не прокуратура мало розслідувати цю справу. Суд змінив міру запобіжного заходу мені та іншим незаконно затриманим особам. Тоді з незрозумілих причин військова прокуратура звернулася, щоб передати провадження у Сихівський районний суд Львова, посилаючись на те, що нібито у Львові проживають потерпілі. Верховний суд відмовив. Так вони наступного дня звернулися з аналогічним поданням, навіть з аналогічним номером. І на цей раз Верховний суд уже виніс рішення відправити справу до Львова. Тобто є два аналогічних подання і два різних рішення ВСУ. Перше засідання у Сихівському районному суді вже відбулося, але розгляд перенесли, оскільки не у всіх були адвокати (Вадиму Топольському, до речі, не надали навіть державного адвоката, хоча він просив). Тридцятого жовтня має бути чергове засідання. За час перерви ми подали запити і з'ясували, що свідки, заради яких справу перенесли з Києва, у Львові ніколи не проживали. Це люди, які завдавали тілесні ушкодження працівникам СБУ.
Анатолій Ковальчук, прокурор Рівненської області у 2015-2016 роках, нині на пенсії, живе у Кременчуці на Полтавщині:
— Андрій Боровик доповідав мені про кожну операцію, яку проводив. Але під час розслідування, яке проводили (у «бурштиновій справі». — Ред.), мене не допитували. «Позаслужбових стосунків» в Андрія Боровика не було. Наступного дня після його затримання я поїхав до Генпрокуратури, щоб запитати, що мені робити. Мене не прийняли, і я написав рапорт на звільнення.
Вадим Федорук, працівник СБУ, після затримання у липні 2016 року відсторонений від виконання обов'язків:
— З Андрієм Боровиком познайомилися по роботі десь у 2006-2007 році і підтримували винятково службові стосунки. У його кабінет я приходив обговорювати взаємодію прокуратури та СБУ у справах, пов'язаних з боротьбою з незаконним видобутком бурштину. Зазвичай усі зустрічі проводилися у форматі нарад, на яких були й інші люди. Усі розмови стосувалися винятково роботи.
Вадим Топольський, колишній керівник сарненської прокуратури, теж поновлюється через суд на посаді:
— Це була заказуха. Нас незаконно звинувачують у тому, що ми не вчиняли. Нас незаконно звільнили. Я був присутній на всіх нарадах щодо незаконного видобутку бурштину. Нам давали вказівки, що ми маємо боротися з ним. Андрій Боровик справді проявляв ініціативу і боровся, залучав усі служби — і СБУ, і поліцію, і податкову. Людина жила роботою, йому постійно вручали нагороди. Боровика затримали 4 липня 2016 року. Чотирнадцятого липня мені зателефонували з військової прокуратури і запросили для надання показів. Коли приїхав, мене не допитували, а мордували. Дали мені готові покази проти Боровика й інших і сказали підписати. Я відмовився, бо була написана неправда. Ішлося, що Боровик з іншими створив злочинну організацію, давав якісь незаконні вказівки щодо видобутку бурштину, прикривав якісь провадження. За півтора місяця, 12 вересня, затримали і мене, як і погрожували у військовій прокуратурі. Тримали мене дев'ять місяців під вартою, неодноразово приходячи в СІЗО та ІТТ і пропонуючи підписати покази проти Боровика. Пропозиції були перед днями народження дітей, Новим роком — психологічно тиснули на мене.
Володимир Гнатущенко, адвокат Андрія Боровика:
— Підстав і обґрунтувань того, що мій довіритель звільнений законно, зі сторони прокуратури я не побачив… З допитаних працівників прокуратури жоден навіть не натякнув на якісь зловживання з боку Андрія Боровика.
Юрій Луценко, генпрокурор України в інтерв'ю, що опубліковано на сайті Генпрокуратури, сказав:
— Всі ниточки (у бурштиновій справі. — Ред.) вели принаймні рік тому до обласної прокуратури і подекуди до обласної адміністрації. Силовики, які кришували, були затримані, арештовані і зараз уже в суді, підкреслюю — у суді. Мені дійсно не подобається, що суд першим ділом відпустив їх з-під арешту і дав заставу, але суд почався. І звичайно, я просив би суспільство уважно слідкувати за цим судом, щоби громадянин Боровик, який за нашими доказами кришував дві третини нелегального видобутку бурштину в області, відповів, рештою третиною ми займаємося. Я не можу анонсувати наші дії.
Прокуратура Рівненської області висловила свою позицію щодо поновлення Андрія Боровика через прес-службу:
— Участь у судових засіданнях за дорученням Генеральної прокуратури України здійснює прокуратура Рівненської області, також остання є третьою особою на стороні відповідача. У цій справі прокуратура області відстоює законну позицію щодо правомірності дій Генеральної прокуратури України при прийнятті нею рішення про звільнення з органів прокуратури цього працівника.
