«Зірки» — як не дивно, але теж люди. Вони також люблять розважатися й відпочивати після важкої шоу-бізнесової роботи. Наприклад, грати в більярд. Єдина різниця між звичайними шанувальниками більярду та «зірковими» в тому, що гра останніх, з якого б боку вони не тримали кий і як би високо не летіли їхні кулі — завжди цікава. Особливо, якщо ці відомі люди збираються в одному місці. Вже декілька років поспіль у кримський курортний Коктебель приїжджають «зірки» української та російської музики, кіно й телебачення, щоб визначити, представник якої країни краще грає в російський більярд.
Усі журналісти та глядачі збираються на винному заводі «Коктебель», де на величезному мадерному майданчику, найбільшому в Європі (тут зберігається понад п’ять тисяч бочок з мадерою), у самому кутку стоять чотири столи, обшиті блакитною тканиною — під кольори заводу «Коктебель». Одна за одною починають прибувати й «зірки», одразу виймаючи персональні киї, та починають розминатися. Власне, завдяки футлярам для київ та спеціальним більярдним рукавичкам можна побачити фаворитів і тих, хто приїхав для олімпійського принципу «головне не перемога, а участь». Один з ініціаторів турніру, журналіст Дмитро Кисельов, кий до рук бере лише один раз, та й той — головний приз, із золотою інкрустацією, після чого їде у справах. Один з претендентів на головну нагороду — комедійний актор Вадим Набоков (програми «Каламбур», «Маски-шоу»). Минулого року він добре провів ввесь турнір, проте, як жартують інші учасники, тоді сильнішою за нього стала мадера, якою, як і портвейном урожаю 1991 року, могли смакувати гості та учасники. Цього разу Набоков серйозніший, обіцяє багато вина не пити, а виграними грошима, трьома тисячами доларів, розпорядитися традиційно: — За виграні гроші куплю друзям морозиво, сину — нарешті кока-колу, а інші, як завжди, закопаю. За сусіднім столом розминається конкурент — кінопродюсер Марк Рудінштейн, який вигравав цей турнір вже двічі: — Колись у Москві, в одному з кінотеатрів, у мене була більярдна на шість столів, — у перерві між іграми згадує колишній президент «Кінотавру». — Там я учив усіх — Говорухіна, Ярмольника, Якубовича. А потім вони побудували дачі, поставили в себе столи й почали мене обігравати. З ними я граю на гроші, приблизно по сто доларів за партію, але якщо є настрій, можемо зіграти таких партій багато. Одного разу виграв у Льоні Ярмольника п’ять тисяч доларів, а він через два роки їх відіграв. Це як у казино — прибутків ніяких. У Рудінштейна, як він каже, вдома близько 15 різних кубків — «є що на подушечку покласти». Майже всі учасники «Золотого кия» впевнені — ця колекція цього року поповниться. Але чомусь гра у Марка Григоровича не складається — першу зустріч він програє найспортивнішому гравцю — олімпійському чемпіону Атланти з метання молота Олександру Крикуну. Колишній спортсмен коли не грає сам, намагається порадами підтримати єдину жінку-учасницю турніру — ведучу програми «Ранок з «Інтером» Дар’ю Трегубову, котра в парі з Юрієм Котом представляє цей телеканал. У Києві дівчина в більярд грає постійно, але поки що змагатися з напівпрофесійними гравцями-чоловіками їй важко. За усім цим уважно спостерігає гість «тусовки» — Дмитро Гордон, якого організатори до участі не допустили — «занадто сильний». Після першого туру визначається несподіваний фаворит — у турнірі один з учасників заявлений як «Брати Карамазови». Лідер гурту Олег сам у більярд не грає, а підтримує іншого учасника, як з’ясувалося на нагородженні, продюсера гурту Сергія Руденка. У фінальній зустрічі, що відбувалася на другий день змагання, він переграв Набокова. Третім став Крикун. Декілька учасників приїхали в Коктебель «туристами», лише заради розваги. Відомий за участю в «Масках-шоу» Володимир Комаров хоч і програв швидко усі свої зустрічі, проте виглядав задоволеним. Не сумував з приводу швидкого «прольоту» і російський комедійний актор Олег Акулич («Прискорена допомога»). Найпопулярніший серед журналістів більярдист — Олександр Панкратов-Чорний. Свого часу він зіграв одну з ролей у відомому фільмі про більярд «Класик». Він згадує, що якихось особливих уроків від професіоналів, які брали участь у зйомках, не отримував. А на турнірі взагалі жодного значення результатам не надавав, а заїхав у Коктебель, бо якраз знімався в черговому фільмі в Севастополі: — Я взагалі для більярду людина історична. Коли у Москві відбувався перший чемпіонат з російського більярду, мені першому випала честь розбити піраміду, — згадує актор і одразу забиває «випадкову» кулю. Трохи кращим більярдистом виявився Олексій Нілов, він же «вічний мент» Ларін з серіалу «Вулиці розбитих ліхтарів». Хоча й для нього участь у «Золотому киї» — не більш ніж розвага. Проте аж занадто розважитися актору, в якого, за чутками, проблеми з алкоголем, не давала дружина Олена. — Сюди я приїхав винятково відпочити, — зізнається Нілов-молодший. — П’ять хвилин ганьби — і шість днів відпочинку в Коктебелі! За перемогу будь-якою ціною боротися не буду, бо людина не азартна. Про мене взагалі кажуть, що так, як я граю, треба ще років три — і можна починати вчитися. У Криму я відпочиваю від зйомок, побував у місцині біля Ялти, де знімався фільм «Три плюс два». З тої самої галявини подзвонив батьку, відрапортував (батько Олексія Нілова Геннадій Нілов у відомому радянському фільмі грав роль фізика Сундука). Турнір з російського більярду «Золотий кий» цього року був ювілейним — п’ятим. Раніше свої сили тут випробовували Леонід Ярмольник, Микола Расторгуєв, Андрій Макаревич, Леонід Якубович, Геннадій Зюганов, Володимир Шаїнський, Олександр Пономарьов, Юрій та Євген Рибчинські, Валерій Малишев (переможець2006 року), команда «Довгоносиків» та інші. Андрій МАТВІЇВ, Коктебель-Рівне.
