Брехун першої групи

1972 0

Ми у соцмережах:

Брехун першої групи

Тут наш Юра знову забрехався. Ну нам, хто його давно знає, це не дивина. І нехай би тішив своїми побрехеньками подібних до себе політиків, які мають вроджене щастя не знати, що таке совість. Але ж він нас жити вчить. Розповідає про те, як Порошенко, з яким він пліч-о-пліч, виведе нас із кризи до процвітання. Ну і розповідав би без побрехеньок. Але не може він. Хвороба у нього така — не може наш Юра говорити більше п'яти хвилин, жодного разу не збрехавши.

А може, й трьох — хто їх засікав? Цікавий діагноз, але розпочну з діагнозу іншого. Кілька днів тому в черговому розлогому інтерв'ю наш Юра повідав світу про те, що його син Сашко, виявляється, "відслужив у АТО 45 днів, із них 32 — під Донецьким аеропортом. Зараз він демобілізований через інвалідність другої групи". Шкода стало дитину, що так постраждала на війні. Бо ж друга група інвалідності — це не жарти. Люди з другою групою, якщо вірити офіційним документам, мають "здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів та за допомогою інших осіб, здатність самостійно пересуватися з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб, здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами в домашніх умовах, здатність до виконання трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів та (чи) спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб, здатність до орієнтації, що потребує допомоги інших осіб, здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб, здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб". Але сталося так, що я цю дитину побачив зблизька і на власні очі. Інвалід другої групи виявився дебелим лобурякою у метр дев'яносто на зріст та сотню кіло на вагу. Ця сотня кіло цілком самостійно пересувалася, не виявляючи жодних ознак інвалідності. Потім я згадав, що це ж саме тіло не так давно потрапило о п'ятій ранку у ДТП на вулиці Києва, в результаті чого загинула людина. Не інакше як на медичні процедури їздив Сашко вночі на позашляховику ціною під сто тисяч негривень. Знаю наперед, що з цього приводу скаже наш Юра. Скаже, що в його сина, так само як і в нього самого, всередині тіла купа смертельних болячок. Але вони обидва їх мужньо не показують. Доки у халепу не потраплять. Той же Юра як сів до тюрми, одразу смертельно заслаб. Як вийшов — здоровеньким зовсім виглядає. Але у нього справді є хвороба. Дуже тяжка і практично невиліковна. І приховати її не вдається ніякою мужністю. Хвороба ця — патологічна брехливість. Ну заглянув би хоч до енциклопедії, до медичного довідника, перш ніж про синову інвалідність брехати. А навіщо? Упіймають на брехні — я новий анекдот розкажу і далі брехатиму. Що найстрашніше — оця розумова інвалідність у вигляді брехливості ніяк не лікується. Можна безногого поставити на протези і він побіжить біговою доріжкою. Можна сліпого навчити читати і він захистить дисертацію. Але не можна примусити Юру припинити брехати. Немає ще таких медикаментів. І хвороба у пацієнта страшенно запущена.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також