У недільному номері європейського видання International Herald Tribune опублікована стаття Алана Коуелла під заголовком A Russian outpost with more freedom: Londongrad, яка починається словами: «Налякане настанням вітчизняного мусульманського екстремізму, це місто було Лондоністаном. Але тепер, після таємничої смерті отруєного колишнього агента КДБ Олександра Литвиненка, набагато актуальніші назви типу: Лондонград, Москва-на-Темзі».
У недільному номері європейського видання International Herald Tribune опублікована стаття Алана Коуелла під заголовком A Russian outpost with more freedom: Londongrad, яка починається словами: «Налякане настанням вітчизняного мусульманського екстремізму, це місто було Лондоністаном. Але тепер, після таємничої смерті отруєного колишнього агента КДБ Олександра Литвиненка, набагато актуальніші назви типу: Лондонград, Москва-на-Темзі». На думку автора статті, подібні версії перейменування британської столиці досить точно відображали б «приплив з-за Уралу». Він пише, що, за наявними даними, Лондон став новою батьківщиною приблизно для 300 тисяч громадян колишнього СРСР, з яких кожен третій прибув протягом останніх двох років. «Серед них і навколо них з’являються туманні знайомства, які пов’язують шпигунів і колишніх шпигунів, змовників, екс-дисидентів, багатих бізнесменів — і кількох з того особливого класу багачів, яких у Росії іменують олігархами», — пише Коуелл. Автор публікації відзначає, що Лондон давно вже став притулком для багатих іноземців, які приїжджали сюди заради розваг: араби — у 70-х, японці — у 80-х, американці — протягом багатьох десятиліть. Проте такого потоку багачів, який затопив Англію після приходу до влади Путіна, столиця британського королівства не пригадує. «Німеччина гарна для ощадливих, Лондон — для марнотратних», — говорить 48-річний друг покійного О.Литвиненка, російський кінорежисер Андрій Некрасов, який прожив багато років у Лондоні, але оселився тепер у Берліні. Він говорить про росіян, які привозять гроші в пластикових пакетах, і заявляє, що люди, які купують за готівку квартири в Лондоні за кілька мільйонів доларів, «це середній клас за російськими стандартами». У статті наводяться слова брокера Ліама Бейлі, який займається нерухомістю, котрий говорить, що тільки торік росіяни купили приблизно чверть лондонських будинків, що виставлялися на продаж за суми понад 15 мільйонів доларів. Інший експерт Гюльнара Лонг стверджує, що росіяни скупили близько 60% будинків, що продавалися за суми понад 20 мільйонів доларів. Редактор лондонського журналу Tatler Джорді Грейг, який допомагав минулого літа депутату Держдуми РФ, екс-шпигуну і мільярдеру Олександру Лебедєву організовувати бенкет у колишньому будинку принцеси Діани, відзначає, що в ресторанах Лондона тепер звучить нова іноземна мова. Алан Коуелл пише, що російських бізнесменів у Лондоні приваблює податкове законодавство, а «дисидентів і художників» — «прихильність закону і політичні свободи». Далі автор статті називає декілька відомих імен. Ахмед Закаєв, «якого Кремль називає терористом, у минулому грав Шекспіра», у недавньому інтерв’ю сказав, що одержав тут притулок три роки тому «завдяки закону цієї країни». Олег Гордієвський, колишній шпигун КДБ, який дезертирував 21 рік тому й звинувачує Кремль у смерті Литвиненка, говорить: «Лондон приваблює, тому що Англія — найвільніша країна в Європі». Піаністка Катя Лебедєва, яка приїхала сюди 12 років тому, говорить про «аристократичну свободу», яку вона відчуває в Лондоні.
