Нарешті здійснилась заповітна мрія головного опозиціонера України Юлії Тимошенко. Влада дала згоду на її виїзд до Європи. Проте, як показали результати «європейського вояжу» Юлії Володимирівни, не все склалось, як гадалось.
Шансу відвідати Європу Юлія Тимошенко чекала досить довго. Адже одна справа критикувати владу вдома, де ніхто з громадян вже не слухає безкінечні мантри, бо не вірить «щирим завірянням» біло-сердечної принцеси. Інша ж справа — спробувати оголосити про «тоталітарні методи» Віктора Януковича зі шпальт світових видань. Проте Юлії Володимирівні так і не вдалось достукатися до ситої Європи та затаврувати українського Президента на весь світ. Сьогодні увага європейців прикута до наслідків землетрусу в Японії та війни у Лівії. Крім того, в самій Україні існує значно цікавіша подія, ніж візит до Брюсселя Тимошенко. Йдеться про кримінальну справу, яку Генпрокуратура відкрила проти екс-президента Кучми. У столиці Бельгії Юлія Володимирівна взяла участь у саміті Європейської народної партії (ЄНП). Доречним буде сказати, що ЄНП — найбільше об’єднання консервативних та ліберальних сил європейського континенту. Представники даної політичної сили сьогодні перебувають при владі у багатьох країнах Європи. Так, наприклад, Єжи Бузек є президентом Європарламенту. Значний вплив ЄНП на європейську громадськість дозволив Тимошенко говорити про те, що «Європа її почула». Втім, Юлія Володимирівна не повинна забувати, що ставлення ЄС до України формує не виключно сама ЄНП чи якась інша політична сила. Саміт ЄНП відбувся у закритому режимі, тому Тимошенко отримала шанс надати громадськості власну версію подій. Ключовим меседжем Пані Ю було те, українська влада провалила іспит щодо євроінтеграції. Крім цього, Юлія Володимирівна використовувала свої улюблені вислови на кшталт «диктатура Януковича» та «загроза демократії в Україні». Проте з такою точкою зору не погодився Штефан Фюле, котрий вже більше року в ЄС опікується політикою сусідства та розширення. Справа в тому, що пан Фюле, відомий своєю критичністю та об’єктивністю, ніколи не демонстрував особливо теплих почуттів до Віктора Януковича. Але і з Тимошенко він не погодився. Юлія Тимошенко також запевнила європейську спільноту, що її соратники знають, як боротися з корупцією, проводити пенсійну та податкову реформи, але в цьому їм заважає більшість у Верховній Раді. Звичайно, та більшість, що сьогодні існує в українському парламенті, далеко не найкраща, але тут виникають наступні запитання, адресовані особисто Юлії Володимирівні. Якщо ви та ваші однодумці знаєте, як потрібно провадити у життя реформи та боротись з корупцією, чому ж ви цього не робили, коли були при владі? Що заважало вам, шановна пані Тимошенко, виводити Україну з кризи? І відповідь тут однозначна — авантюризм та банальна жадоба влади. Не на руку Пані Ю зіграли і її заклики щодо міжнародного розслідування передачі кредитних ресурсів МВФ компанії «RosUkrEnergo», приватизації «Укртелекому» та наміри влади продати частину акцій НАК «Нафтогаз». Європейці не звикли, що політик вимагає від міжнародної спільноти безпосереднього втручання у внутрішні справи країни. Невідомо, чим керувалась Юлія Тимошенко, роблячи такі заяви. Проте з впевненістю можна сказати, що вона знехтувала такими поняттями, як державний суверенітет та міжнародний імідж України. А цього не можна пробачати нікому. Навіть таким «завзятим» політикам, як Юлія Володимирівна. Загалом візит Тимошенко до Брюсселя показав, що сьогодні Європа вже не відчуває тієї ейфорії від Пані Ю, яка була ще півтора роки тому .Екс-прем’єр повинна знати одну річ. Її намагання використати зовнішні сили для встановлення власної влади в Україні ні до чого доброго не призведуть. Бо єдиним, хто має право вирішувати, кому бути при владі в нашій державі, є лише український народ, а не Тимошенко чи Янукович.
