Майже два місяці волонтери та жителі громади переобладнували колишню школу на помешкання для переселенців
Школі у селі Заріцьк Рівненського району – 120 років. Ще кілька років тому тут навчалися діти, але учнів було замало і школу закрили. Тепер тут живуть переселенці.
- Ми сюди тільки заселилися, речі ще не розібрали, діти от сплять втомлені, – каже переселенка.
Анастасія Ярошенко – одна з перших мешканок колишньої школи. Обживається на новому місці. Переїхала на Рівненщину з міста Токмак Запорізької області.
- Там з другого дня війни зайшли війська. Вони вже повністю свою владу поставили: рублі, паспорти, вже наших підприємців вони змушують працювати на себе, змушують ділитися податками. Ми вирішили виїхати, бо не хочемо, щоб навчальний рік діти почали за російською системою, – розповідає Анастасія Ярошенко.
Жінка приїхала з двома синами, 10 і 13 років. Планує влаштувати дітей у школу, а для себе шукає роботу. У рідному місті мала магазин. Залишати його і власний будинок були змушені через вторгнення росії.
- Ми жили у великому будинку, ми думали, що нас тут у гірші умови поселять, але нас все влаштовує, все необхідне тут є – кухня, душ, – зауважує переселенка.
Майже два місяці волонтери та жителі громади переобладнували колишню школу на помешкання для переселенців. Деякі роботи починали з нуля. Зробили каналізацію, провели воду, облаштували санвузли, кухню та пральню.
- Тут все переробили, тут стіни були побілені, ми плитку поклали, стіни, стелю зробили, – показує заступник голови Дядьковицької ТГ Олег Процик.
У колишніх класах тепер облаштовані кімнати. Замість парт – ліжка.
- Ось тут позаду була бібліотека зі старими стелажами та старою перегородкою. Ми все це винесли, переробили і заставили все новими меблями, – демовструє чоловік.
У приміщенні майже всі ремонтні роботи виконані. Треба лише пофарбувати коридор. Загалом на те, щоб облаштувати житло для переселенців, витратили майже 2 мільйони гривень. Це благодійні пожертви та гранти.
- Найперший грант, який ми виграли сюди, – це українсько-швейцарський проєкт "Діємо для здоров'я" – 300 тисяч гривень. І це було на ту ідею, яку ми виношували ще до війни. Тут мав бути молодіжний спортивно-оздоровчий центр, тому ігри, спорядження, частина меблів і побутової техніки. А потім, коли ми зрозуміли, що треба перероблювати під житло для ВПО – шукали ще можливості, – пояснив голова правління громадського об'єднання "Дядьковицький молодіжний центр" Тарас Коваль.
У приміщенні можуть поселити 40 осіб. Нині живуть 5 людей. Переселенців забезпечили необхідними продуктами на перший час, а також частково засіяли город. Проживання тут безоплатне. Частково доведеться доплачувати за комунальні послуги. Вже готують будівлю до опалювального сезону і зіштовхнулися з проблемою.
- Раніше там було пічне опалення – зараз воно заборонено. Ми мусимо ставити конвектор, але у другій житловій частині треба міняти проводку, для нашогого бюджету це непосильно. Тому ми шукаємо людей, які готові нам допомогти, працюємо по грантах, тому що розуміємо, що це буде найголовніша проблема, проблема опалювального сезону, – зауважує голова дядьковицької громади Людмила Вітковець.
Готуються місцеві і до перемоги. Кажуть: коли закінчиться війна, і потреба у житлі для переселенців зникне – у цій школі створять молодіжний або реабілітаційний центр для військових.
Зінаїда Гляс, "5 канал".
