Професія фотографа відмирає. Нові технології дозволяють кожному не тільки зробити якісне кольорове фото, а й миттєво переслати його у будь-який куточок планети. Звісно, знімати на фото ми прагнемо в основному самих себе. Склалося так історично. Практично у кожного є сьогодні колекція фотознімків, де власник зафіксований поруч із рідною школою, мамою-татом, горами Криму, друзями на відпочинку, собакою на дозвіллі та ін. Дивитись на самого себе приємно, але трохи нудно.
Професія фотографа відмирає. Нові технології дозволяють кожному не тільки зробити якісне кольорове фото, а й миттєво переслати його у будь-який куточок планети. Звісно, знімати на фото ми прагнемо в основному самих себе. Склалося так історично. Практично у кожного є сьогодні колекція фотознімків, де власник зафіксований поруч із рідною школою, мамою-татом, горами Криму, друзями на відпочинку, собакою на дозвіллі та ін. Дивитись на самого себе приємно, але трохи нудно. Тому, щоб колекцію можна було показувати друзям, знайомим і гостям, дуже бажано, аби поруч було щось знамените. Наприклад, Ейфелева вежа в Парижі або боксер Кличко у светрі на голе тіло. Знаю кількох колекціонерів, яких просто «посунуло» на темі фото із знаменитостями. Всіма правдами і неправдами вони намагаються сфотографуватися поруч із відомими співаками, політиками, спортсменами. Це круто! Це вам не з тещею під грушею за столом сфотографуватися. Переглядаючи власні фото з відомими людьми і сам ніби стаєш знаменитим, піднімаєшся у власних очах. Кримінальна хроніка переповнена випадками, коли аферист входив у довіру до майбутньої жертви обману, показавши своє фото поруч з ну дуже великим начальником. Та що начальником, коли в нашому місті є кількасот осіб, які фотографувалися з самим Кучмою. Про Ющенка мовчу. До нього не проштовхаєшся: довкіл стіна помічників, які марять посадами міністрів та голів облдержадміністрацій. Але і це вже не є чимось дивним. От якби з яким Шварценеггером сфотографуватися! Або з Шумахером, який на автоперегонах перемагає. Відповідно до свого смаку та інтересів читач сам може доповнити список осіб, фото з якими було б для них честю і задоволенням. Тільки бажано не забувати, що фотознімки зберігаються довго. Дуже довго, інколи довше за нас самих. І не виключено, що сьогоднішня знаменитість чи політичний лідер стане завтра загальновизнаним злочинцем. І всі почнуть знищувати свої фото поруч з цією людиною, як нині Юлія Тимошенко вичищає всі архіви від своїх знімків поруч з Павлом Лазаренком. Звісно, що не для колекції вони колись разом фотографувались. Хоча чому б і ні? Хіба політики не люди? Вони теж хочуть колись показати онукам, яким був дідусь чи бабуся, з якими людьми знався. Оце побачив учора в газеті фото Кучми поруч з Бушем, президентом США. Не інакше як для колекції сфотографувалися. Бо, окрім фото на згадку, жодної користі від їхньої зустрічі не було. Може, просто зустрілися десь у коридорі на саміті у Стамбулі. І запропонував один із них, а давай-но, Джордже (або Леоніде), сфотографуємось на згадку! Хто саме запропонував? Не знаю. Треба вчорашні американські газети подивитися. Якщо є там фото українського та американського президентів, значить, запропонував Джордж. Принаймні у нашій пресі фото двох президентів було. Значить, буде що показати нашому всенародно обраному маленькій онуці. Коли та виросте і гратиметься з дідусем-пенсіонером.
