Знаєте, що мене найбільше вразило, коли я вперше в житті опинився за «справжнім» кордоном, тобто у самій Західній Європі, західніше не буває? Поки ви вгадуєте, я уточню, що було це у непримітному західнонімецькому містечку. Чи то у Зігельдорфі, чи то у Мігельштадті, чи то у Цигельбургу… Забув. А як було не забути, коли у ванній невеличкого готелю я побачив… затичку для води в умивальнику! На ланцюжку!
Схожу на ту, що у наших ваннах, але не у ванні, а в умивальнику! Довго думав, навіщо німцям затикати той умивальник, аж поки не збагнув — це вони так економлять воду! Ту саму воду, яку я з самого дитинства щедро лив із колонок та кранів усюди де міг! Бо це ж вода, яка нічого не коштує! Хіба може вода, якої всюди скільки завгодно, щось коштувати? Виявляється, що може! Причому коштувати стільки, що ощадливі німці бережуть кожну склянку тої води! І не лише німці, а й усі інші, включаючи таких рідних нам останнім часом поляків. Стоп. Далі не продовжуватиму, аби не забути про головне. Про чарівне слово, яке відкриватиме нашим політикам двері до влади за два місяці, під час дочасних виборів до Верховної Ради. Це слово «тарифи»! Ти можеш бути ким завгодно — консерватором, лібералом, соціалістом, націоналістом чи просто пройдисвітом, що маскується за цими та іншими назвами. Але якщо ти не скажеш людям нічого про «тарифи», не бачити тобі того депутатства як сала у Саудівській Аравії! Ти можеш бути політично та економічно грамотним. Можеш бути навіть професором економіки. Але без слова «тарифи» готуйся вішати свою дисертацію на цвяшок у туалеті. Я б навіть назвав цю виборчу кампанію всеукраїнським конкурсом пісень про «тарифи». Хто краще заспіває — того й оберуть! І що найголовніше — ті, хто обиратиме, за винятком повних дебілів, теж чудово знають, що усе, в тому числі газ, вода та тепло, надалі буде лише дорожчим. А все одно голосуватимуть за того, хто краще заспіває про зниження «тарифів». Нічого дивного — слухати пісні про кохання найбільше полюбляють ті, хто того кохання або не знав взагалі, або знав настільки давно, що й не пригадає, чи воно справді було, а не наснилося. Усі вони про кохання можуть лише слухати, але з яким задоволенням! Тому буду і я готуватись до того конкурсу співців «тарифів». Але затичку для умивальника таки куплю. Ні, економити, так економити — підріжу стару затичку для ванни, що десь має валятися! Про всяк випадок на той час, коли ми оберемо тих, хто найкраще обіцятиме «зниження тарифів».
