У такій екстремальній ситуації стрімко поширюється не лише інформація, а й паніка, яка може підштовхнути людей до різних непродуманих, а часом і небезпечних дій. Самолікування — одна з них. І хоч би скільки запевняв міністр: причина смертей у тому, що люди пізно зверталися в лікарню, статистика летальних випадків свідчить сама за себе — досі немає верифікованих діагнозів жертв. Як і від чого лікували в цьому разі?!
У Львівській області, яку віруси атакували однією з перших, у наказовому порядку вирішили залучити студентів-медиків — вони повинні будуть працювати з хворими вдома. Цікаво, чи мають чиновники на це право? І чи подбали вони про засоби індивідуального захисту для них? І що зможуть зробити ці діти, якщо лікарі з великим досвідом роботи розгублено розводять руками — з такою пневмонією вони раніше справи не мали. Восени справді підвищується рівень захворюваності верхніх дихальних шляхів, але летальні випадки реєструють рідко — один-два на місяць, а тут рахунок жертв іде вже на десятки. Людина приходить у палату своїми ногами, а вже за кілька годин у легенях настають необоротні явища.
Інфекціоністи і вірусологи Національного медичного університету ім. О.Богомольця, яких «ДТ» попросило прокоментувати ситуацію, насамперед звернули увагу на нетиповий перебіг пневмонії — надто короткий час минає від перших проявів хвороби — нежить, дертя в горлі, кашель — до крупозного запалення і набряку легенів. Наші джерела в МОЗ повідомили, що й у столиці вже є перша жертва пневмонії, але вносити її в статистику поки що «не рекомендується», спалах у Києві прогнозують через 7—10 днів.
Чим і як лікуватимуть хворих, якщо в столиці з липня минулого року не фінансують статей бюджету, призначених на придбання медикаментів, дезінфікуючих засобів, засобів індивідуального захисту для медперсоналу? Постільна білизна, рушники, халати тощо прати немає де і немає за що — стаціонари викручуються хто як може. Про який епідрежим може йтися в такій ситуації?! І як тут виконувати рекомендації МОЗ, котре запевняє, що врятуватися від інфекції можна, якщо грамотно чхати — у рукав, наприклад, часто мити руки з милом, проводити вологе прибирання в приміщеннях. Не набагато краще медикаментозне забезпечення й у регіонах, які вже відчули удар епідемії.
З одного боку, можна тільки вітати рішення влади про карантин, у тому числі в навчальних закладах. Але наказавши студентам очистити гуртожитки, тим самим створили нову проблему. Діти поїхали додому, але не виключено, що слідом за ними вирушать і збудники пневмонії, яких ніяк не можуть розпізнати в наших лабораторіях. Що буде зі студентами, коли вони почнуть хворіти вдома, в селах, де немає не те що поліклініки, а навіть фельдшерсько-акушерського пункту?! Пораду-вимогу міністра звертатися до лікаря при перших симптомах захворювання буде дуже важко виконати. Лікуватимуть на око — зніматимуть симптоми ГРВІ, а потім розводитимуть руками — не допомогло! Сьогодні, як ніколи раніше, особливо боляче вдарила по нас відсутність доступної і якісної первинної меддопомоги, а також майже повний параліч лабораторно-діагностичної служби.
Не до кінця зрозуміло, чому МОЗ не звернулося в європейські лабораторії раніше — адже епідемія почалася в перших числах жовтня, тоді ж, за словами одного із заступників міністра, було зареєстровано й перші летальні випадки.
Про діагнози цими днями сперечаються всі, але поки що немає чіткої відповіді з авторитетної лабораторії, — все це тільки здогади. У четвер, 29 жовтня, на засіданні Кабінету Міністрів В.Князевич сказав, що результати будуть наступного тижня, але вже наступного дня, 30 жовтня, з’явилися дані про те, що в одних хворих було виявлено свинячий грип, а в інших — ні. Що ж тоді послужило причиною пневмонії?
Сьогодні стурбовані й розгублені не тільки пацієнти, а й лікарі, — досі не відомо, що насправді стало причиною епідемії та смерті такої кількості людей. Як і чим лікувати в такій ситуації тих, хто звертається по медичну допомогу?
Ми маємо кілька версій подій, але без верифікованого діагнозу це поки що лише припущення. Залишається одне — дочекатися висновків лабораторії, чий авторитет не піддається сумніву, і враховувати їх, розробляючи стратегію й тактику боротьби з епідемією. Клініцисти стверджують: щоб ідентифікувати вірус, справді потрібно багато часу — інколи два-три тижні. Але в нашій ситуації це смерті подібне — за словами чернівецьких медиків, молода пацієнтка згоріла від пневмонії буквально за дві години.
Керівництво Мінохорони здоров’я в підготовлених для Кабміну матеріалах каже, що «про серйозні наслідки у випадку поширення інфекції попереджало ще навесні. Наприкінці квітня уряд прийняв відповідне розпорядження, яким передбачалася централізована закупівля медикаментів, тест-систем, засобів індивідуального захисту і дезінфікуючих засобів, лабораторного устаткування».
Чи не час запитати: як і куди використано гроші, виділені на боротьбу зі свинячим грипом? Ще у квітні було прийнято рішення про виділення 50 мільйонів гривень із держбюджету на заходи для протидії епідемії. Судячи з інформації, виділено їх було не тільки на папері, — влітку проводилися тендери, йшли закупівлі. Але навіть сьогодні, у розпал епідемії в кількох областях, ви не знайдете на офіційних сайтах — куди й на що було витрачено ці гроші. Може тому, що витрачалися вони традиційно для нашої країни — за відпрацьованими схемами. По-перше, не було вибору — вирішили, що все — від тест-систем і медикаментів до лабораторного устаткування — буде краще купувати в одного учасника. Не уточнюватимемо — для кого. Це справа компетентних органів. За наявними в «ДТ» даними, Генеральна прокуратура отримала необхідну інформацію і тепер з’ясовує, для кого й під кого прописували такі схеми. По-друге, добрий намір витратити кілька мільйонів гривень на закупівлю тест-систем для діагностики грипу — не тільки сезонного, а насамперед А/H1N1, обернувся, м’яко кажучи, конфузом. Наші джерела в Мінохорони здоров’я повідомили, що тендер дивним чином виграла фірма, яка не виробляє тест-систем для практичної охорони здоров’я. Кажуть, чиновники, які благословили цю угоду, й самі здивувалися, довідавшись про цей «секрет» виробника. До речі, ми б хотіли, як кажуть, із перших вуст почути, як було використано виділені 50 мільйонів, і зателефонували першому заступникові міністра охорони здоров’я, головному санітарному лікарю України Олександру Біловолу. Проте щойно почувши «Дзеркало тижня», він ухилився від відповіді, зіславшись на прес-конференцію, хоча тоді він її не проводив.
Вочевидь, таким чином було використано не тільки кошти, призначені на закупівлю тест-систем. Сьогодні з’ясувалося, що навіть у столичних аптеках немає одноразових пов’язок та масок, оксолінової мазі, яка ефективно захищає від проникнення інфекції в організм. (До речі, міністр В. Князевич на брифінгу в міністерстві 30 жовтня заявив, що Україна забезпечена противірусними препаратами в повному обсязі.) І лише коли, як мовиться, вдарив грім, Мінохорони здоров’я взялося за посилення протиепідемічних режимів і розробку заходів із мінімізації епідемії. Власне, а що заважало це робити раніше? Про закупівлю 15,5 млн. доз якої вакцини «для профілактики пандемічного грипу» йдеться? І наскільки ефективно проводити вакцинацію проти сезонного грипу в період епідемії?
До останнього часу фахівці санепідслужби рекомендували робити щеплення проти грипу, не особливо уточнюючи, проти якого — сезонного чи так званого свинячого. Проти останнього в нас ще немає вакцини, тому й радили трохи туманно — коліть ту, яка є, вона допоможе. Львівські лікарі категорично виступають проти вакцинації, вважаючи, що в нинішній ситуації це остаточно «доб’є» імунітет. Вчені теж вважають, що вакцинація під час епідемії — не просто помилка, а злочин. Поки що всі сходяться на тому, що найбільш прийнятними засобами зміцнення імунітету залишаються традиційні: — мед, малина, калина, цибуля, часник. До речі, наші бабусі успішно лікували онуків трав’яними чаями, а дорослим на стіл ставили натертий хрін із буряком — він містить у 20 разів більше вітаміну С, ніж лимон. Медикаменти рекомендують приймати все-таки під наглядом лікаря — щоб не зашкодити.
