Вже 10 місяців в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляку. А це означає, що у необробленому вигляді деревину за межі України вивозити заборонено. І допоки в стінах парламенту обговорюють, продовжити чи скасувати мораторій, його дія дає перші позитивні результати.
Сьогодні у Костополі завершується будівництво нового деревообробного заводу "Українські лісопильні". Тут планують виготовляти високоякісні соснові пиломатеріали та продавати виробникам меблів, столярки, будівельних матеріалів та ін.
Шведський інвестор Йохан Дунбек розповідає, що обрав для інвестицій Україну, тому що повірив у прозорість намірів урядовців розвивати деревообробну галузь всередині країни:
- Я розглядав і інші країни для інвестування, але введення мораторію на експорт соснового лісу з України, який має набути чинності в січні 2017 року, стало для мене вирішальним фактором для прийняття рішення інвестувати саме в Україну. Тому ми вирішили вкласти 25 мільйонів євро у будівництво деревообробного заводу в Костополі. І в майбутньому плануємо збудувати ще один такий завод в Сарненському районі.
Понад півтори сотні робочих місць, товарний обіг у понад 45 мільйонів євро, надсучасне фінське обладнання і технологія виробництва, надходження у бюджет, вагомі інвестиційно-соціальні зобов’язання… Переваги, які одержить Рівненщина, більш ніж очевидні. Тому представники місцевої влади такі проекти підтримують.
Голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко вважає, що мораторій – це важливий крок до відродження деревообробної галузі України, та коментує ситуацію:
- Вважаю, що мораторій скасовувати недоцільно. Адже закон забороняє вивезення за межі України лісоматеріалів у вигляді необробленої деревини. Якщо ж дозволити її експорт, іноземний інвестор не матиме зацікавленості у відкритті на Рівненщині нових підприємств. А це нові робочі місця, розвиток інфраструктури, податки до обласного бюджету.
А зважаючи на те, що Рівненська область багата на ліси – майже 50% її території, то чинний мораторій сприяє розвитку економіки краю. Реалізація інвестиційного проекту в Костополі – ТОВ “Українські лісопильні”. Це дозволить створити нові робочі місця та збільшити надходження до бюджету. Також це вирішить проблему збуту продукції держлісгоспів. Адже з уведенням в дію ТОВ “Українські лісопильні” для підприємства буде забезпечена можливість переробки на Рівненщині всього обсягу пиловника, який зараз експортується.
Тобто ми однозначно підтримуємо проекти, що сприяють збільшенню потужностей деревообробної галузі. Тим більше, що Рівненщина має для цього гарні ресурси – як сировинні, так і трудові. Нині у загальній структурі інвестицій у промисловість Рівненщини підприємства деревообробки становлять 15%.
Більшість деревообробних та меблевих підприємств регіону – з іноземним капіталом. Вже згаданий значущий інвестиційний проект з будівництва заводу ТзОВ “Українські лісопильні” (загальною вартістю 25 млн. євро) також фінансується групою іноземних бізнесменів (зі Скандинавії)”.
Відтак відкриття нового підприємства поліпшить не лише соціальну та економічну ситуацію, але й екологічну. Адже мова йтиме лише про використання лісу з сертифікатом походження FSC, що сприятиме запобіганню нищівним незаконним вирубкам українських лісів.
Шведський інвестор впевнений, що відкриття “Українських лісопилень” дасть поштовх до відкриття нових підприємств подальшої переробки деревини: виробництва вікон, дверей, підлоги, меблів, будівельних матеріалів:
- Сьогоднішній експорт пиловника Україною мені схожий на колоніальну Африку. Чому така держава, як Україна має слугувати сировинною базою та інвестувати у додану вартість інших багатших країн, як Румунія, Туреччина, Китай? Ми маємо працювати тут, в Україні, тут створювати робочі місця, додану вартість і розвивати економіку. Ми плануємо запустити підприємство до кінця року, тому я впевнений, що в нас все вийде.
@
