Наш Кубок останніми роками неодмінно тримав у руках Президент Леонід Кучма. Чи зробить це Віктор Ющенко? Якщо так, то йому доведеться розділити церемонію з Григорієм Суркісом (ФФУ) та Равілем Сафіуліним (ПФЛ).
Однією з головних інтриг у процесі приходу до влади нового глави держави є встановлення стосунків із політичними опонентами. Особливо цікавою ця інтрига виглядає у спорті. Нагадаємо, що Національний олімпійський комітет України очолює Віктор Янукович, колишній прем’єр-міністр і суперник Віктора Ющенка на виборах. Олімпійський комітет, як і всі міжнародні спортивні організації, є не тільки демократичним, а й дуже консервативним. Керівники світового спорту уважно стежать за своїми структурами в усіх країнах світу і жорстко карають за порушення демократичних норм. В Азербайджані, наприклад, футбольна збірна і клубні команди були кілька років тому відсторонені від міжнародних змагань за спробу уряду втрутитися у процес виборів керівника футбольної асоціації Азербайджану. Як результат, у Росії, де члени уряду торік зробили спробу усунути керівника тамтешнього футболу Колоскова, стало тихо одразу, щойно голос на захист футбольного керівника подав керівник ФІФА Йозеф Блаттер. Тож керувати нашим олімпійським рухом Янукович може спокійно аж до наступного конгресу НОК. Інша річ, чи треба це самому Януковичу і олімпійському руху України? Попередником екс-прем’єра був Микола Федоренко, чиї позиції перед черговими виборами керівника НОК України були дуже хиткими. Ще б пак — олімпійський рух в Україні могли очолити такі всесвітньо відомі люди, як, наприклад, олімпійський чемпіон Валерій Борзов чи олімпійський же чемпіон Сергій Бубка, імена яких знає ввесь спортивний світ. Висунувши Януковича як «весільного генерала», спритний Федоренко залишився тоді й дотепер фактичним керівником НОКу. Що тепер? Знову ставити на чолі олімпійців заклопотану людину з вершин влади? Чи обмежитися дійсно спортивним функціонером? Згадаймо принагідно Валерія Пустовойтенка, який під час свого прем’єрства очолював Федерацію футболу України. Як тільки прем’єрство закінчилось, перший же конгрес ФФУ позбавив Пустовойтенка футбольних обов’язків. У контексті нинішньої влади все звучить дещо по-іншому. Серед лідерів «помаранчевих» практично немає «спортивно стурбованих». Практично ввесь хоч трохи помітний спорт був у руках їхніх політичних опонентів. Що робити тепер? Вже у перші дні президентства Віктору Ющенку поставили питання щодо перспектив проведення Україною європейського чемпіонату з футболу разом із Польщею у 2012 році. Цю ідею кілька років тому висунув президент ФФУ Григорій Суркіс, з яким у Ющенка поки стосунки не складаються ніяк. Новообраний Президент був змушений ідею Суркіса публічно підтримати, заклавши перший камінь у фундамент нової спортивно-політичної колізії. Річ у тому, що спорт взагалі, а футбол особливо, невіддільні від великої політики. Президенти і прем’єри не можуть ігнорувати виступи футболістів своєї країни на міжнародному рівні. Бо мають бути разом із народом, який за цих футболістів уболіває. Досі Віктор Ющенко не був помічений у футбольному вболіванні подібно до київського голови Олександра Омельченка, який на матчах створеної ним команди «Арсенал» (Київ) відверто нудьгує. Це не докір, це — факт. Людина або є вболівальником, або ні. Президент же вболівальником бути зобов’язаний. Згадаємо перший розіграш Кубка незалежної України з футболу. Обережний Леонід Кравчук, який був тоді Президентом країни, так і не погодився вручити Кубок переможцю. Це мав зробити тодішній президент ФФУ Віктор Банніков. Потім усе стало на свої місця. Подібно до членів британської королівської родини, які вручають переможцю Кубок Англії, наш Кубок останні роки неодмінно тримав у руках Президент Леонід Кучма. Чи зробить це Віктор Ющенко? Якщо так, то йому доведеться розділити церемонію з Григорієм Суркісом (ФФУ) та Равілем Сафіуліним (ПФЛ). А це вже контакт, що зовсім непогано з політичної точки зору. Сама ж картина спільного проведення часу на футболі політичними антагоністами немало потішить навколовладний бомонд. Якщо Олімпійський комітет може почекати (до наступних Ігор ще рік), то з футболом Ющенко має вирішувати вже. Сімнадцятого лютого на стадіоні «Динамо» відбудеться матч Кубка УЄФА за участю київського «Динамо». На такі ігри традиційно запрошують перших осіб держави. Чи скористається цим запрошенням Віктор Ющенко? Видається, що вигляд ложі почесних гостей на згаданому футбольному матчі висвітлить розклад політичних сил набагато краще, ніж десяток заяв, прес-конференцій чи соціологічних досліджень.
