Президент Казахстану днями схвалив перехід казахської мови з кирилиці на латиницю — цей процес має завершитися у 2025 році. Подібні ініціативи були і в Україні.
«Там дискусія про це давно триває і має природний характер, — пояснив «Сегодня» — Казахська мова належить до тюркської групи, — пояснив політолог-сходознавець Андрій Бузаров. — Спочатку вона була на арабській графіці, потім її перевели на латиницю і тільки потім — на кирилицю. Тут немає політичного аспекту, тільки природний процес. Рано чи пізно ця трансформація повинна була відбутися. А ось переведення на латиницю української мови, на думку експерта, навряд чи було б обґрунтованим. Він вважає, що використання кирилиці у нас історично грамотніше, оскільки українська належить до слов'янської групи мов. Ідея перевести українську на латиницю з'явилася в XVII столітті, а вже 1834-го наш мовознавець Йосип Лозинський запропонував «абецадло» — латинські літери української мови на базі польського алфавіту. Втім, найвідоміша ініціатива чеського славіста Йосипа Іречека, яку він запропонував 1859 року. Його азбука спиралася на чеський правопис з декількома польськими буквами. Планувалося, що перехід на цей алфавіт дозволить українській мові стати сучаснішою і піти від церковнослов'янського і російського впливу. Останні кроки в цьому напрямку було зроблено 2010 року, коли Кабмін, спеціально під видачу закордонних паспортів, затвердив правила транслітерації українського алфавіту на латиницю. Втім, фахівці категорично проти переходу на латиницю. — Це започаткує знищення оригінальності самої мови, — упевнений перекладач Анатолій Омельченко. — Латиниця істотно ускладнить систему письма: потрібно вводити величезну кількість спеціальних знаків для відображення фонетичних нюансів української мови, яка багата на м'які, шиплячі, свистячі звуки. У результаті це неминуче призведе до хаосу в правописі.
