Про те, чи можна поховати померлого, не відправляючи його тіло у морг, вирішує тепер дільничний інспектор. Смерть вдома, навіть якщо людина довго і невиліковно хворіла, не є переконливим аргументом у суперечці родичів з дільничним.
Євгенія Дем'янюк майже рік намагається з'ясувати, чи мав право слідчий Здолбунівського РВ УМВС відправити її мертвого чоловіка на розтин: — Володимир дуже довго і тяжко хворів. Він переніс два інфаркти і мав другу стадію цукрового діабету. Рік тому, лікуючись у стаціонарі, на вихідні попросився додому… Та йому раптово стало погано, навіть "швидка" не змогла допомогти. О першій ночі він помер, а о третій приїхав дільничний інспектор. Сам, без лікаря. Він одразу хотів відправити Володимира на судово-медичну експертизу, але потім, коли я показала епікриз чоловікової хвороби, погодився, що не потрібно, і попросив зранку принести довідку про смерть. Проте, як виявилося, дільничний таки залишив на столі направлення на розтин і в лікарні мені відмовилися видавати довідку про смерть чоловіка. Я півдня потратила, аби знайти транспорт і відвезти Володимира у морг і назад. Причина смерті підтвердилася — тяжка хвороба. Я не розумію, на якій підставі міліціонер направив мого чоловіка на розтин, тим паче навіть не сказавши мені, що передумав. І чи мав він право це робити без лікаря? Володимир Цуняк, правозахисник: — Незважаючи на те, скільки людині років і чи була вона тяжко хворою, чи ні, якщо правоохоронець запідозрить сліди насильницької смерті, він має право відіслати померлого на розтин. Для цього не обов'язкова присутність лікаря. Натомість якщо дільничний нічого підозрілого не побачить і у родичів є довідка із медзакладу про те, що людина була тяжко хворою, везти на судово-медичну експертизу не потрібно. Все залежить від висновку міліціонера. Єдине, що не повинен був робити дільничний, — залишити направлення на розтин і піти. Міліція зобов'язана самостійно доставити померлого до моргу. Це ж не родичам потрібна ця процедура. Окрім того, за розтин родина не повинна платити.
