Останніми днями офіційна пропаганда закликала усіх нас гідно відзначити перемоги українських вояків, які рік тому «вигнали окупантів із Київської, Чернігівської та Сумської області». Як на мене, то сьогодні подібні «річниці» щонайменше недоречні, якщо не сказати більше. Причин тут декілька. Головна — війна ще не закінчилася, як би ми цього не прагнули. Перемога, про неминучість якої у нас почали стверджувати вже з березня минулого року, ще невідомо коли буде і невідомо в яку ціну обійдеться.
Ба більше — ми ще навіть не знаємо, що саме наша влада назве перемогою! Щодня гинуть наші люди, як військові на фронті, про кількість яких нам не повідомляють, так і цивільні в тилу, число яких наша влада, навпаки, не приховує, а всіляко розголошує на весь світ. Звільнені від ворога території досі піддаються ворожим обстрілам та бомбардуванням, там гинуть люди та руйнуються житлові, громадські та промислові приміщення. То чи варто тим людям, які спочатку пережили окупацію, а тепер чи не щодня піддаються смертельному ризику, пропонувати якось відзначати річницю від того дня, коли ворожі війська вийшли з їхніх міст і сіл. Саме вийшли, спокійно вивівши свою техніку та вивізши награбоване. Про те, що це був за відхід, чому він стався і чи мали до цього стосунок наші війська, нам ще належить колись дізнатися. Або не дізнатися — навряд чи нинішня влада буде зацікавлена, щоб народ знав всю правду про «визволення». Виникає запитання — який саме розумаха підказав оточенню Зеленського, аби той привітав залишені рік тому окупантами території з «річницею визволення»? Невже не ясно, що нині йде страшна війна і до нашої повної перемоги, до дня, коли наші люди не будуть гинути від ворожих куль, ракет, бомб та снарядів, усі ці «річниці» виглядають відвертим блюзнірством? Думаю, що це сталося через те, що із голів помічників президента та й з його власної голови ще до кінця не вивітрився комсомол. Той самий, що аби якось виправдати своє існування, лише тим і займався, що або готувався до «річниць», або їх відзначав. Вигадати річницю було нескладно. Та й не звертав тоді ніхто на це уваги, бо тоді не було війни. Тепер війна є, але це не допомагає вигнати отой комсомол із голів очільників нашої влади. Шкода, що так…