Нині навіть найаполітичнішому обивателю зрозуміло, що наша країна постійно вибирає гірші моделі економічного розвитку: спочатку ми пережили незрілий соціалізм із зрівнялівкою, а тепер не можемо зжити «дикий» капіталізм. Тож багато хто переймається запитанням, чи підходить нам узагалі вільний ринок? Можливо, нам у черговий раз необхідно створювати якусь «нову» систему організації господарського життя суспільства? Відомий інвестор Джордж Сорос визнає, що капіталізм має недоліки і вади, але нічого кращого світ не вигадав. Але світ, утім, схильний до «імпровізацій» на цю тему. Наш співрозмовник — доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, в.о. завідувача відділу економічної соціології Інституту соціології НАНУ Тетяна Петрушина.
Наше суспільство: криза і розшарування — Як жителі України оцінюють економічне становище в країні? — 2010 року ми зафіксували зниження оцінок громадянами України економічної ситуації в країні порівняно з докризовим 2008 роком із 3 до 2,5 бала за 11-бальною шкалою (від «0» — дуже погана ситуація до «10» — дуже хороша). Як дуже погану її оцінили 19% населення, як погану (від «1» до «3») — 55,9%. Сьогоднішня криза відчутно позначилася на житті переважної більшості населення: дуже істотно вона торкнулася 60,8% населення, катастрофічно — 18,6%. Легкою мірою її відчули 15,8% українських громадян. Двоє з трьох жителів України (64,9%) змушені скорочувати купівлю одягу, взуття та інших речей, кожен другий (51,4%) — харчів. Сім’ї майже кожного третього опитаного (27,4%) зіткнулися з невиплатою заробітної плати, кожного п’ятого (19,2%) — зі звільненням з роботи. Водночас слід зазначити, що порівняно з квітнем минулого року інтенсивність прояву низки негативних кризових явищ дещо зменшилася. Так, кількість жителів, сім’ї яких зіткнулися з невиплатою або виплатою не в повному обсязі заробітної плати, пенсій, скоротилася з 32,2 до 27,4%, зі зниженням якості надаваних комунальних послуг — із 19,4 до 12,2%, із труднощами повернення взятих у банках кредитів — із 17,6 до 13,3%. — А як люди оцінюють сьогодні можливості працевлаштування? — Складнощі працевлаштування відповідно до наявної кваліфікації і з достатнім заробітком у своєму населеному пункті відчувають 80,9% наших громадян, а з достатньою оплатою, але не за кваліфікацією — 72,4%. На будь-яку роботу складно влаштуватися 57,4% громадян! Як наслідок, більше половини опитаних (59,1%, що на 20% більше, ніж 2008 року) вказали погіршення матеріальних умов своєї сім’ї. — Рівень життя українців дуже низький, проте на наших дорогах найдорожчі іномарки… — На перший погляд ситуація виглядає парадоксально. Проте для оцінювання рівня життя треба дивитися не на загальну кількість машин у місті і не на середнє їхнє число, що припадає на одного жителя, а пошукати статистику, яка розкрила б реальний розподіл цих благ між різними групами населення: скільки (і якого класу) машин припадає на сім’ї багатих і дуже забезпечених людей, а скільки на тих, хто має звичайні доходи (середню заробітну плату, пенсію). По-друге, судити про реальний рівень життя українських громадян необхідно не за жителями столиці, котра має свою специфіку, а за більшістю населення всіх регіонів України і розуміти, що «вітринне», «демонстративне» споживання і реальне споживання більшості — це речі різні. Ми маємо справу із занадто глибоким розшаруванням суспільства, аморальним за своєю суттю і, до речі, неприйнятним для розвинених країн. Судіть самі. За даними нашого опитування, 5,5% жителів України іноді злидарюють і голодують. Трохи більше ніж третині (36,6%) населення вистачає грошей лише на харчі, 38,2% — у цілому на проживання і тільки кожному шостому (16,0%) доходів вистачає на все необхідне, крім заощаджень. Тобто переважна більшість (96,5%) усі наявні кошти використовує для виживання, люди просто не мають можливості робити заощадження. Ні в чому не відчувають скрути 0,2% громадян! І далі: чверть населення (23,7%) не має можливості купувати необхідний одяг, третина (32,5%) — купувати найнеобхідніші харчі, половина (49,9%) — харчуватися відповідно до своїх смаків. Ми та «інший світ» — І чия тут «провина» — фінансово-економічної кризи чи нашого суто українського «дикого» капіталізму? — Криза лише загострює наявні проблеми, причини треба шукати глибше. Дуже цікаві дані отримано при опитуванні «Масове невдоволення капіталізмом...», проведеному на замовлення BBC World Service торік. Більш як половина наших громадян (55%) вважають, що капіталізм має певні проблеми, але їх можна вирішувати шляхом подальшого регулювання та реформування. Майже третина (31%) згодні з твердженням про необхідність іншої економічної системи, оскільки вільний ринковий капіталізм тріщить остаточно, і тільки 6% відзначили, що нинішня капіталістична система працює добре, а посилення регулювання тільки знизить її ефективність. Ці цифри практично повністю відповідають даним нашого моніторингу. Нам час поміняти населення? — Чи змінилося ставлення населення до приватної власності, бізнесу в цілому? — З одного боку, на сьогодні зберігається переважання позитивного ставлення людей до розвитку приватного підприємництва та приватизації малих підприємств: розвиток бізнесу в Україні схвалює більш як половина населення (54,4%), не схвалює одна п’ята (19,9%); до передачі в приватну власність малих підприємств позитивно ставиться 40,5%, негативно — 28,5%. Водночас сьогодні негативно до приватизації великих підприємств ставляться 62,1% населення, позитивно — 13,1%. До приватизації землі негативно ставляться 52,2% населення, позитивно — 24,3%. Негативізм переважає і стосовно можливості купівлі-продажу землі: проти такого рішення висловилися 57,3% опитаних, за — 25,8%. — А чого люди бояться зараз найбільше? — Більшість опитаних вважають, що їхні співгромадяни бояться зростання цін (84,2%), безробіття (80,1%), а також невиплати зарплат і пенсій (73,8%). Третина опитаних (34,7%) зазначила, що населення боїться голоду, 43,2% — зупинення підприємств. — То чи задоволені українські громадяни життям при капіталізмі? — За даними торішнього всеукраїнського опитування (Омнібус-2009), тільки в кожного п’ятого жителя нашої країни (18,0%) життя за роки незалежності поліпшилося. Погіршилося воно у значно більшої частини населення (43,7%). Аналогічно до показника поліпшення життя тільки кожен п’ятий (18,0%) активно включився в нове життя і сприймає ринкові відносини як природний спосіб життєдіяльності. Третина населення (33,4%) перебуває в постійному пошуку себе в сьогоднішньому житті. Інша третина (33,9%) навіть не має бажання пристосовуватися до нинішньої ситуації. Із цими даними узгоджуються і відповіді громадян на запитання щодо повноти їхнього життя. Тільки п’ята частина населення (21,1%) вважає, що живе багатогранним і повноцінним життям. Більшість українських громадян (59,8%), на жаль, так сказати не можуть. Ці дані підкреслюють неоднозначність оцінки сучасного етапу розвитку України, переплетення в ньому як внутрішніх недоліків соціально-економічного устрою нашої країни, так і впливу глобальної фінансово-економічної кризи світової капіталістичної системи. ”Дзеркало тижня». Друкується в скороченому варіанті.
