Чим рівненський гідропарк — не Венеція?

998 0

Ми у соцмережах:

Водолаз обстежує територію на предмет незаконних стоків

Один із найбільш закинутих парків у Рівному — гідропарк, який знаходиться в центрі міста. Здавалося б, міська влада має подбати насамперед про таку рекреаційну зону для рівнян, забезпечити їм можливість гарно відпочити на водоймі. Проте не все так просто, стверджує депутат Рівненської міської ради Роман Денисюк, який є ініціатором відновлення цієї рекреаційної зони. Спершу треба виділити землю і затвердити концепцію розвитку такого великого об’єкта. Лише тоді можна братися за благоустрій. Тому ми вирішили з ним зустрітися, щоб детальніше розпитати, як відновлюватимуть парк.

— Ми говоримо про великий проєкт оновлення гідропарку. То з чого ж його варто починати?

— Якщо скористатися відкритими даними Держгеокадастру, то стає зрозуміло, що земельні ділянки навколо гідропарку не сформовано. Єдине, що сформовано, — дитячий майданчик. Також за управлінням молоді закріплена чаша. Якщо земельна ділянка не має кадастрового номера, це створює труднощі для проведення там благоустрою. Тому треба сформувати земельні ділянки та чітко визначити межі паркової зони, щоб передати їх на баланс комунальному підприємству — або тресту зеленого господарства, або об’єднанню парків.

— З цим можуть виникнути проблеми?

— Можливо, адже поряд ринок Дикого, в оренді якого перебуває частина земельних ділянок. Зрозуміло, що віддати їх під паркову зону вони не забажають. Будемо вести переговори.

Роман Денисюк, ініціатор відновлення гідропарку

— Який наступний крок після оформлення землі?

— Є кілька проблем, які потребують вирішення. Наприклад, забруднене озеро. Воду в ньому потрібно очистити до такого стану, щоб у ній можна було купатися. Також є питання з дитячою залізницею.

— А чому залізниця — це проблема?

— В Україні таких об’єктів не більше десяти. Нам важливо зберегти його і, можливо, якось доукомплектувати, щоб залізницею користувалися не лише діти. Є ідея облаштувати там пересувну вечірню кав’ярню.

— У парковій зоні планують й інші подібні кафе?

— Так, є ідея запустити туди підприємців. Наприклад, хай відкривають ресторани, кафе, пункти прокату водних лиж і човнів. Звичайно, все це має бути під контролем, щоб парк не перетворився на ринок.

— А як щодо скульптур?

— Ми маємо їх насамперед перенести і правильно розташувати. Бо ви навряд знаєте, що у парку стоять дві скульптури равликів. Оскільки вони закинуті й розміщені у такому місці, де їх не видно. Але самі скульптури ціннісні та гарні.

— Чи потребують ці скульптури реставрації?

— Безумовно. Бетонну конструкцію під крокодилом потрібно змінити. Бо колись задумка була така, що скульптура мала виглядати, наче крокодил вилазить на камінь з озера. Натомість там бетонну подушку зробили так, що вона не виглядає як камінь. Також крокодилу потрібно повернути його здатність «плакати». Колись це було продумано. Всередині крокодила є мотор. Якщо його запустити, то під час роботи фонтанів з очей крокодила починає йти вода. Будемо старатися, щоб відновити це.

— Вимальовується ціла концепція відновлення гідропарку…

— Так, і якщо на сесії депутати її затвердять, то будемо клопотати про виділення коштів на розробку проєктно-кошторисної документації вже в цьому році. Скоріше за все, її завершать виготовляти навесні 2022 року. І тоді влітку та восени можна починати благоустрій. Насамперед це вуличне освітлення, встановлення лавочок, заміна асфальтового покриття. Також паралельно ми рухаємося в напрямку каналізування в районі гідропарку. Це питання буде розглядатися на найближчій сесії. Каналізування потрібно встигнути зробити до асфальтування території.

Гори сміття біля озера

— До слова, як щодо результатів роботи водолазів, які мали шукати в озері нелегальні стоки?

— Вже частину роботи виконано. Зафіксували в районі ринку Дикого одну стічну трубу. Але це не факт, що вона забруднює. Можливо, через неї просто зливається дощова вода, коли злива. Наш університет водного господарства має дати перелік елементів, наявність яких треба буде перевірити у водоймах, щоб визначити, у яких саме місцях падає якість води. Адже причиною забруднення можуть бути не лише несанкціоновані скиди. Зараз у районі гідропарку місцеві жителі в основному користуються септиками, що погіршує стан ґрунтових вод. Як тільки ми переведемо всі септики на каналізування, якість води автоматично покращиться.

— А мешканці цього мікрорайону готові дати кошти на каналізування?

— Вони обома руками «за».

— З чого розпочнеться каналізування?

— Насамперед треба виділити водоканалу ділянку під будівництво потужної каналізаційної станції. Це буде двоповерхове приміщення під землею, яке за деякий час здатне відкачувати до 2000 метрів кубічних стічних вод. Каналізаційна станція буде «серцем» цілої гілки каналізаційної системи. Люди потім будуть просто поступово врізатися в неї. Водоканалу незабаром мають дати великий кредит. Саме за ці кошти, сподіваюся, будуть виконані ці роботи.

— А як щодо земснаряда? Його таки придбають?

— У мене є неофіційна домовленість з міською владою, що ми будемо працювати в цьому напрямку. У вересні будемо розглядати перерозподіл коштів. Тому є великий шанс, що на вересневій сесії проголосуємо за виділення коштів на земснаряд. Він обійдеться у 6-8 мільйонів гривень. У наступному році, якщо його придбаємо, це дасть змогу очистити не лише озера гідропарку, а й інші водойми.

Перша нарада на території гідропарку

— Який вигляд матиме гідропарк загалом? Чи будуть окремі зони?

— Я маю своє бачення щодо цього і буду презентувати його на депутатських комісіях. У нас буде три сектори: для дітей, спорт / екстрим, для культури. Ми зробимо для дітей цікаву зону, не стандартну, з трубами, бетонними конструкціями. Екстрим-зону, де зараз знаходиться чаша для скейтерів, розширимо і вдосконалимо. Обладнаємо майданчик для стрітболу. Треба буде передбачити маршрути, по яких можна ходити, їздити на велосипедах та індивідуальному електротранспорті. Щодо культурної зони, то хочемо облаштувати літню сцену просто неба на базі вже існуючого майданчика з колонами, яку видно, коли їдеш дитячою залізницею.

— А як щодо водних розваг? Чи можливі вони в перспективі?

— Звичайно ж. Мені б дуже хотілося реалізувати дуже круту задумку — саб-серфінг: це прогулянки по воді на дошках для серфінгу. Це можна робити сім’єю, по одному. Можна організувати змагання. В нас у місті є особливість, яку ми не використовуємо — велика кількість водних об’єктів. Через усе місто тече Устя. Це ж своя Венеція! Можна проплисти на човні з одного кінця міста в інший. Візьміть Львів — немає стільки водойм, а наскільки розвинене туристичне місто. Ми маємо використовувати наш водний потенціал, організовувати рекреаційні зони. Це буде цікаво туристам.

Спілкувалася
Дарина Гузенкова.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також