Полювання — улюблене заняття чиновників. Про це всі знають. Вважають, що саме на полюванні, а не в чиновницьких кабінетах, вирішуються серйозні справи. Мода на полювання настільки міцно вкорінилась у свідомості людей, що кожен новопризначений чиновник вважає своїм святим обов’язком в першу чергу придбати мисливську зброю та поїхати на полювання. Не виняток і наші керівники.
Як не дивно, але досвіду полювання не має міський голова Рівного Володимир Хомко, хоча такий вид відпочинку не відкидає. Чиновник каже, що його неодноразово запрошували на полювання, але через брак часу він відмовлявся: — Я, напевно, один з небагатьох чиновників, хто в цьому питанні досі «береже цноту». Знаю, що чимало моїх підлеглих полюбляють їздити на полювання. У мене ж все ніяк не випадає. Натомість досвідченим мисливцем можна назвати колишнього голову Рівненської облдержадміністрації, а нині депутата Верховної Ради України Віктора Матчука. Захоплюється цим видом відпочинку він вже не перший рік, для депутата головне — не трофей, а сам процес. — Мені більше подобається компанія і сам відпочинок, — зізнається пан Матчук. — Можливість погуляти на природі та подихати свіжим повітрям. Намагаюсь періодично виїжджати, але через брак часу не завжди це вдається. Востаннє був на відкритті сезону минулих вихідних. На полюванні збирається різна компанія. Втім, у нас існує табу — розмов про роботу та про жінок. Інакше просто втрачається сенс відпочинку. Крім того, на полюванні всі, незалежно від займаних посад, рівні. Віктор Матчук не приховує, що вдома має невеликий арсенал мисливської зброї. Хворобливого потягу до зброї, каже депутат, він не має, хоча любив її з дитинства. Полює на все, що дозволено, але особливо до душі — полювання на вепра. Цю тварину найважче вполювати, тож від цього процес полювання стає ще більш захопливим. Затятим мисливцем є й голова Рівненської обласної державної адміністрації Василь Берташ. Чиновник пригадує, що вперше почав виходити на полювання ще з батьком, який був лісничим. — Я найбільше люблю полювати в наших поліських лісах, — говорить Василь Берташ. — Полював у лісах Німеччини та Італії, але наші традиції полювання мені більше до душі. Полюю зазвичай з простими людьми, які на цьому знаються. Здебільшого, це члени клубу мисливців, президентом якого я є. Хоча буває, що доводиться зустрічати гостей і організовувати для них полювання. Василь Берташ не заперечує, що іноді на полюванні вирішуються різні серйозні питання. Він пояснює це тим, що під час полювання між людьми налагоджуються більш дружні відносини. Тому і знайти спільну мову вони можуть набагато швидше. Очільник області впевнений, що справжній мисливець за своє життя має обов’язково вполювати хоча б одного вовка. У Берташа на рахунку вже сім застрелених вовків. Любить п.Василь полювати й на кабанів, а от косулі та перната дичина азарту мисливця в нього не викликають. Хоча має різну зброю для кожного виду полювання. До того, як очолив облдержадміністрацію, зізнається пан Берташ, їздив на полювання частіше. Тепер, через щільний графік роботи, може дозволити собі таке задоволення раз на місяць, а іноді й рідше. Чимало цікавих історій про полювання міг би розповісти і голова обласної ради Олександр Данильчук. Ті, хто його добре знає, розповідають, що керівник обласної ради полюбляє періодично переглядати цікаві моменти з власного полювання, відзняті на відеокамеру. Втім, у розмові з кореспондентом «РВ» пан Данильчук чомусь вирішив промовчати про своє хобі. В обласному управлінні лісового господарства з приводу улюблених місць для полювання чиновників не дуже багатослівні. Кажуть, полювати можуть майже в кожному районі області. Пересічні ж рівняни полюбляють полювати на пернату дичину в Хрінниках та в Зарічненському районі. Лісники цей вибір пояснюють тим, що не потрібно багато витрачати на доїзд до місця полювання. Мисливці зі стажем кажуть, що місцеві чиновники дуже полюбляють полювати у Страшеві Сарненського району. Полюють там здебільшого на пернату дичину. Додають — коли збирається на полювання група чиновників, то нікого зі сторонніх туди не пускають. А ще обізнані мисливці підтверджують, що усі найбільш серйозні питання вирішуються в трьох місцях — на полюванні, на риболовлі та у лазні. Хоча, зрозуміло, не всі чиновники про це відкрито говорять.
