Чому фізична активність краща зброя проти тривоги та стресу?

У соцмережах жартують: українцям більше не потрібно вказувати в резюме «стресостійкість» — це вже вбудована опція. Ми стали витривалими, сильними, звикли до нестабільності. Нас усе рідше питають «Як ти?», бо навіть ми самі не завжди можемо відповісти на це запитання. Повсякденність перетворилась на нескінченне очікування — емоції притуплюються, плани відкладаються, життя проходить наче у режимі затяжної паузи.

Статистика реальності: психологічне виснаження

Психолог і ветеран війни Пилип Духлій провів масштабне дослідження психологічного стану українців. У ньому зібрані і порівняні дані за 2022 і 2024 роки. Результати не надто втішні: у респондентів спостерігається значне зростання ознак психологічного виснаження, тривожності, депресивних розладів та симптомів ПТСР. І що найгірше, це те, що з часом психологи прогнозують погіршення ситуації.

Хто в зоні ризику?

Відповідно до результатів дослідження, найбільше потрапляють у «зону ризику» і відчувають згубний вплив війни:

• Самотні люди (неодружені, розлучені),

• Чоловіки призовного віку (зрозумілі причини),

• Люди з середньою освітою (дослідник пов’язує це з тим, що менш звиклі до саморефлексії),

• Вимушено переміщені особи (здебільшого ті, хто зараз знаходяться за кордоном).

Ці категорії найгостріше реагують на затяжну нестабільність, небезпеку через повітряні тривоги та обстріли, загрозу мобілізації.

Виникає логічне питання, чому не сказано про дітей? Значною мірою впливає на дитину, особливо в ранньому віці, емоційний стан матері. Також діти часто переймають моделі поведінки, ставлення до світу і способи реагування на небезпеку або зміни від найближчих родичів або оточення.

Що відбувається з тілом під час сильного стресу?

У відповідь на загрозу організм викидає кортизол — гормон стресу. У невеликих кількостях він стимулює дію, концентрацію, витривалість. Але у воєнних умовах, під час постійних обстрілів, рівень кортизолу стає хронічно високим — і це починає шкодити нашому організму та руйнує процеси саморегуляції.

Зовні згубні наслідки надлишку гормону стресу в організмі може проявлятись:

• сутулість, напруга у плечах і шиї,

• набряки, зайва вага (особливо в зоні живота та стегон),

• скутість, втрата гнучкості,

• надміру стиснуті щелепи, що інколи може викликати навіть зубний біль,

• система травлення систематично дає збій з незрозумілих причин,

• настрій коливається наче на гойдалці – від нестримної радості до роздратування,

• проблеми зі сном та відчуттям позитивних емоцій та ін.

• Випадіння волосся та ін.

Це найочевидніші показники вказують, що ваше тіло кричить про допомогу і прийшов час «видихнути» та перезавантажитися.

Стресуєш — присідай!

Погана новина: пігулка — не панацея. Багато хто сподівається, що антидепресанти або заспокійливі — це чарівна таблетка, яка поверне звичну енергійність і спокій. Але правда в тому, що жоден препарат не замінить внутрішньої роботи над собою та самодисципліни. Антидепресанти — це лише один зі способів, який допомагає знизити симптоми, проте до 60% результату залежить саме від вольових дій самої людини. Тобто потрібно брати відповідальність за свої думки, емоції, дії /бездіяльність, самопочуття.

Хороша новина: рух лікує. Про це ще казав відомий кардіохірург Микола Амосов. Він вважав, що багато захворювань, зокрема серцево-судинні, виникають через недостатню фізичну активність та неправильний спосіб життя. Будь-яке фізичне навантаження є ключовим для підтримки здоров’я людини.

За результатами метааналізу 2024 року, фізична активність займає перше місце серед найефективніших методів боротьби з тривожністю та депресією. Антидепресанти опинились лише на 10-й позиції. Сьогодні навіть психологи все частіше радять клієнтам підтримувати фізичну форму, адже це допомагає зберегти психологічну рівновагу, справтися з надмірним стрес чи хронічною тривожністю.

Що робити під час постійної тривоги чи надмірного стресу?

Найгірше рішення — лягти і чекати, коли «відпустить». Коли ми хвилюємось і не даємо тілу фізичного розрядження, гормони стресу накопичуються. Без руху тіло не «спалює» надлишковий кортизол — і поступово розвиваються різного роду захворювання.

Кращий варіант — фізичне навантаження відповідно до ваших можливостей. Зараз мова не йде про спортивний режим, підготовку до марафонів чи тяжку атлетику. Приміром, після тривожної ночі з відомих причин, які ми все частіше і страшніше переживаємо, — встаньте, зробіть присідання, приділіть увагу м’язам пресу живота, пройдіться або інші активні вправи відповідно до своїх фізичних можливостей. Це, можна сказати, швидка допомога для організму, щоб стабілізувати стан.
Сьогодні збереження ментального здоров’я українців потрібно розглядати у синергії зі фізичною активністю, інформаційною гігієною, здоровими звичками, щорічними медичними чекапами, екологічності середовища, у якому ви перебуваєте, психологічною обізнаністю.

Однак, якщо ви часто відчуваєте надмірну тривогу чи гостро реагуєте на стрес і не в змозі контролювати свою реакцію. Стан стає подібним до того, наче зупиняти вантажівку, яка котиться згори, не ігноруйте – звертайтеся за консультацією до фахівців. Психолог або сімейний лікар допоможуть знайти глибинні причини і вчасно відновитися. І варто зазначити, це не про слабкість чи маркер «психічної хвороби». Це ознака того, що ви дбаєте про себе та людей, які вас оточують. Головне — діяти, а не ігнорувати власний стан або чекати кращих часів.