Чому голови бояться децентралізації?

2464 0

Ми у соцмережах:

Чому голови бояться децентралізації?

Що таке на практиці означає децентралізація влади, як до цього ставляться місцеві громади, яка перспектива цього процесу, ініційованого декларативно "зверху" з вказівкою розпочати його "знизу" і оперативно завершити, причому ще до місцевих виборів, які плануються восени. Про це — розмова з Аллою Черній, головою Млинівської районної ради, яка є також і депутаткою Рівненської обласної ради.

Алла Черній

Алла Черній
— Децентралізація, звичайно, це не тільки об'єднання кількох дрібних громад, але, вочевидь, з цього й має все розпочатись? — У Млинівському районі маємо 29 сільських та одну селищну раду. Кожен сільський голова розуміє, що такої кількості сільських рад більше не буде. Щоправда, при цьому спрацьовує такий собі місцевий патріотизм — об'єднатися з іншою громадою бажання є, але центр лишити хочеться все-таки в себе. На сьогодні у районі говорять про дві територіальні громади — з центрами у Млинові та Острожці. Багато голів не погоджуються з цим. Якщо брати до уваги кількість населення, у нас може бути шість самодостатніх територіальних громад. Але в інших селах недостатньо розвинена база, щоб об'єднати навколо себе інші громади. — Закон про об'єднання територіальних громад вже чинний, однак реалізовувати його не поспішають. — Є боязнь, щоб ми не утворили ідентичні до нинішніх державних адміністрацій органи місцевого самоврядування. Наприклад, якщо ми делегуємо на місця повноваження щодо освіти, медицини, то, відповідно, у виконавчих комітетах об'єднаних громад мусить бути управління по цих напрямах. Є ризик, що навколо сільського голови, обраного демократичним шляхом на виборах, утвориться наближене коло осіб. Крім того, фінансування йтиме з місцевого бюджету. Наскільки громада буде спроможна утримувати той чи інший орган? Чи не будемо ми працювати лише на заробітну плату, чи залишаться кошти на розвиток громад? У цьому є загроза. — Який тоді варіант розвитку місцевого самоврядування ви бачите? — Є два шляхи: розповісти громаді всі нюанси, щоб вона сама об'єднувалася, або ж запропонувати модель об'єднання зверху. Багато сільських голів хочуть, щоб їм дали готовий розподіл територіальних одиниць. Але в цьому разі зникає сенс об'єднання громад добровільно. Ініціатива має йти знизу. В ідеалі мав би бути контроль громади за тим, який штат виконавчих органів влади буде, які управління потрібно утримувати, скільки коштів витрачати на заробітну плату. Якщо контролю не буде, з'явиться величезний бюрократичний апарат. Тим паче, що на місцях пропонують створити органи муніципальної міліції, яка, звісно, потрібна, бо це будуть місцеві люди, які знатимуть локальні проблеми і працюватимуть ефективніше, ніж нині дільничні інспектори. Але держава, делегуючи повноваження на місця, має залишити за собою функцію контролю, особливо над правоохоронними органами. — Під час реформування райони, які є нині, та районні адміністрації як вертикаль президента зникнуть. — Якщо говорити про Млинівський район, то він увійде до складу більшої територіальної громади, яка, можливо, також буде називатися районом, але з центром, вочевидь, у Дубні. За певними напрямами та управліннями представницька функція адміністрацій буде збережена, але скорочення працівників РДА буде. — На вашу думку, чи потрібна така велика кількість депутатів обласної ради (їх нині 80), якщо буде розвинене місцеве самоврядування? — Кількість депутатів як районних, так і обласних рад нині завелика. Краще мобілізувати потенціал практиків, науковців, щоб реалізувати якусь стратегію розвитку громади. Чи потрібна сама обласна рада як така? Мабуть так, вона регламентуватиме розподіл бюджетних коштів. Можливо, вона залишиться на перехідний етап реформування, щоб не дати зробити місцевим громадам якісь необдумані кроки. — Нині лише 15-20% коштів, як надходять до бюджетів, залишаються на місцях, решта потрапляє до Києва. Яким буде це співвідношення після реформи? — Навпаки — 80% коштів залишатиметься на місцях і 20% йтиме у державний бюджет. Вже є можливість органам місцевого самоврядування прораховувати свої бюджети спроможності. Є люфт підняття ставки на землю — від 3 до 12 відсотків. Сільські голови можуть визначати оптимальний баланс, щоб не перебільшити орендну ставку, аби люди не відмовилися від землі, але і не занизити її. Фактично в кожному селі є кафе, магазин, де продають алкоголь і тютюн, тобто є акцизний збір, і лише від бажання голови залежить проконтролювати, щоб кошти за нього вчасно потрапляли у бюджет. Також можна оподатковувати нерухомість. — Якщо восени будуть вибори, за якою системою, на вашу думку, вони повинні відбутися? — Вибори мають пройти лише після нового територіально-адміністра­тив­ного поділу. Бо так ми оберемо депутатів, які після реформи вже представлятимуть інтереси іншої територіальної громади. Але після місцевих, за логікою, потрібно робити дострокові вибори до парламенту. Я є прихильницею партійних відкритих списків та ідеологічних партій, тому вважаю, що вибори мають бути за пропорційною системою.
Алла САДОВНИК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також