З’ясувалося, що причина в роботі певних структур головного мозку, а людині цей рефлекс дістався від далеких предків, які за допомогою нього реагували на комах і тварин.
Єдиної думки про те, звідки взявся лоскіт, в наукових колах немає до сих пір. За однією з версій, це рефлекторна реакція людини на більш дрібних представників тваринного світу, яка збереглася в ході еволюції. Вона покликана захищати від небезпечних отруйних істот. За іншою гіпотезою, лоскіт є побічним ефектом, що виник при розвитку центральної нервової системи На цей вид дотику реагують дві зони мозку. Перша включає захисну функцію, інша — відповідає за приємні відчуття.
При цьому під час реакції у людини блокується робота мовних центрів, і вона не може вимовити жодного членороздільного звуку. Цікавим є те, що полоскотати самого себе не вийде. Річ у тім, що організм прекрасно розуміє, від чого виникає реакція, і реагує очікувано.
Мозочок передбачає дії людини і пригнічує сигнали небезпеки, які повинен подавати в інші системи. Прикметно, що на лоскіт реагують мавпи та щури. Вони навіть сміються, щоправда, не так, як це робить людина. При цьому в людей з шизофренією реакції на лоскіт немає. Подібне зустрічається і в пацієнтів з ушкодженням мозочка.
