Особливістю цьогорічного опалювального сезону є те, що запитувати, чому холодно в квартирах або ж, навпаки, чому батареї «шкварчать», коли надворі +20, потрібно не у теплопостачальників, а в управителів будинку.
Степан Коропецький
Про те, як у Рівному розпочався опалювальний сезон, — в інтерв'ю з директором «Рівнетеплоенерго» Степаном Коропецьким.
— Було два розпорядження міського голови про початок опалювального сезону в цьому році. Із 10 жовтня ми підключили до опалення дитячі садки, школи та лікарні. А оскільки температура протягом чотирьох днів була нижчою від 8 градусів, з 11 жовтня подали теплоносій і до житлових будинків. В інших містах також було розпочато опалювальний сезон минулого тижня, оскільки реагувати на температуру зовнішнього повітря теплопостачальні підприємства та органи місцевого самоврядування змушує законодавство.
Протягом двох днів усі котельні було запущено. Деякі проблеми виникли тільки з котельнею на вулиці Соборній, 225-К, в якій проводили реконструкцію в міжопалювальний сезон. Потрібно було провести пусконалагоджувальні роботи, а це можливо було лише після подачі теплоносія. Проте не всі споживачі відчули незручності. Нині котельня працює у нормальному режимі.
З потеплінням ми отримали іншу проблему — що робити з теплоносієм. Змушені у певні години підвищувати температуру теплоносія до 60 градусів, аби надавати якісно послугу гарячого водопостачання. На жаль, не у всіх будинках регулюють процес прийняття тепла, а тому в деяких квартирах цими днями перегріті радіатори.
У будинках, де встановлено автоматичні регулятори, що реагують на температуру зовнішнього повітря, жодних проблем немає. В усіх інших вузли обліку регулюють у ручному режимі управителі будинку. Ми подаємо теплоносій лише до будинку, за внутрішньобудинкові мережі й розподіл тепла по квартирах відповідальні управителі будинків. З нами лише деякі ОСББ уклали договори про обслуговування мереж, і то на випадок аварійних ситуацій.
Є котельні, які не надають послугу гарячого водопостачання. У них, коли житлові будинки відмовляються отримувати теплоносій, виникають проблеми. Тож ми працюємо за графіком, підлаштовуючись під потреби споживачів. Повністю припинити подачу тепла можемо лише відповідно до прописаних у законодавстві норм — коли середньодобова температура зовнішнього повітря протягом кількох днів буде вищою від восьми градусів.
— То усі будинки у Рівному, які під'єднані до вашої системи, з теплом?
— Ми подаємо теплоносій до всіх, але частина не приймає його. Очевидно, мешканці будинків, зважаючи на температуру, економлять. Теплові лічильники, якими забезпечено практично всі багатоквартирні будинки Рівного, дозволяють це робити.
— Мешканці будинків, де від тепла відмовилися, не скаржаться, що у них холодно?
— Звернення є, але ми намагаємося відсторонюватися і не втручатися у внутрішньобудинкову систему, аби не виникало проблем з управителями будинків. Частина мешканців хоче тепла, частина наполягає на економії, тож питання дуже важко врегулювати. Виняток зробили лише для одного будинку на вулиці Костромській. Без згоди управителя відправив своїх спеціалістів, щоб вони налагодили пуск тепла до квартир.
— Хто опалюватиме цієї зими будинки поблизу онкодиспансеру, які у лютому залишилися без тепла, оскільки твердопаливна котельня, на яку їх перевели торік, не змогла працювати з необхідною потужністю?
— Питання вирішено — з лютого тепло до цих будинків подаємо ми, з котельні на вулиці Дворецькій, 108-Д.
— Початок цього опалювального сезону обійшовся без серйозних поривів?
— Доки мережі будуть у ветхому стані (а з 203 кілометрів теплових мереж Рівного 56% потребують заміни), розпочати сезон без поривів не вдасться. Хоча, зазначу, з кожним роком їх все менше, бо в міжопалювальний період ми замінюємо не менше шести кілометрів двотрубних мереж. Запуск теплоносія — досить складний процес. Під дією тепла відбувається розширення металу і виявляються пошкоджені ділянки, які ми не можемо встановити під час гідравлічних випробовувань холодною водою. Цього року були проблеми з тепловими мережами на вулиці Євгена Коновальця, але за кілька годин наші працівники усунули недоліки. Також виникали пориви на вводах до об'єктів, але це стосувалося подачі гарячої води тільки до кількох будинків.
— Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглядає проект про підвищення тарифів на теплопостачання та гаряче водопостачання для мешканців Рівного. Хоча нинішні тарифи і так зависокі для більшості споживачів…
— Ідеться про 2,4%. Окрім того, нові тарифи наберуть чинності не раніше грудня. Ми були змушені клопотати про коригування тарифу, оскільки зросли ціни на електроенергію, воду та водовідведення, пально-мастильні матеріали, також зросла середня заробітна плата. За останній рік з «Рівнетеплоенерго» звільнилося 74 працівники, зокрема, дев'ять зварників — через низьку заробітну плату. Професіонали, яких ми довго готували, виїздять за кордон, оскільки ми не можемо надавати у рамках нинішніх тарифів вищі зарплати.
Підвищення тарифу незначне, зважаючи ще й на те, що у будинках стоять теплові лічильники і що споживачі можуть самі регулювати, скільки тепла споживати. Якщо торік тариф був 34,78 грн. за квадратний метр, то завдяки лічильникам в середньому під час опалювального періоду рівняни сплачували 24,99 грн. Це менше, аніж платять у Житомирі, Тернополі та Луцьку.
— Але, очевидно, є міста, де ще нижчий тариф.
— У Хмельницькому. Але там щороку завдяки значному фінансуванню з міського бюджету здійснюють реконструкцію мереж та обладнання котелень, аби зменшити втрати теплоносія під час транспортування та витрати на його виробництво. Ми беремо приклад і намагаємося досягти того ж результату.
— У Рівному усі будинки з лічильниками?
— Немає тільки у 13 будинках, де по 1-7 квартир. У деяких технічно неможливо встановити прилад обліку тепла, в інших мешканці не дають дозволу це робити, не допускаючи до мереж. Наразі вирішуємо з міською владою, що робити з такими будинками. Відповідно до закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності у серпні, усі будинки повинні мати лічильники на теплову енергію та гарячу воду.
— Навіть ті будинки, де в усіх квартирах є лічильники?
— На сьогодні ми маємо 42?917 споживачів гарячої води, і 17,5% з них не мають лічильників на гарячу воду. Хтось відмовляється, бо має пільги, інші, мабуть, розуміють, що з лічильником платитимуть більше, бо прописано у квартирі дві особи, а живе 5-6. Загальнобудинкові лічильники споживання гарячої води встановлюватимемо протягом двох років. Закон тільки набрав чинності, тож поки немає нормативно-правових актів та методик, як саме повинні будемо діяти. Але лічильники повинні будуть стояти у всіх будинках, навіть там, де в усіх квартирах є прилади обліку. Є втрати гарячої води у внутрішньобудинкових мережах, вона гріє стояки та рушникосушильники. Нині ці витрати фактично не обліковуються.
— Обласна рада на минулій сесії затвердила нові норми споживання води для споживачів «Рівнеоблводоканалу», тож мешканці Рівного, які не мають лічильників, платитимуть за воду більше. «Рівнетеплоенерго» не збирається теж «змінити норми»?
— Ми також аналізуємо дані, але враховуючи подачу гарячої води за графіком, поки що не бачимо доцільності перегляду. Хоча, можливо, таке рішення і стимулювало б споживачів встановити індивідуальні лічильники, тим паче, що коштують вони не так вже й дорого.
P. S. Степан Коропецький днями візьме участь у відеозустрічі у редакції «РВ» та відповість на запитання рівнян. Надсилати запитання можна на електронну скриньку allasadovnuk@i.ua, сторінку «Рівне вечірнє» у Facebook, а також зателефонувавши до редакції за номерами: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54.
