От уявіть: до вашої хати посеред ночі вдираються грабіжники. Ви чуєте, як вони намагаються зламати замки на дверях, викликаєте поліцію і помічаєте, що та приїздить вчасно. Але замість того, щоб затримувати злочинців, правоохоронці чекають, поки ті винесуть награбоване з вашої хати. Бо треба ж задокументувати злочин! За такою дивною схемою діяли рівненські правоохоронці у Костопільському районі: чотири роки документували, як начебто з кар’єру біля Малої Любаші незаконно видобувають пісок. І тільки днями «доблесно» заявили, що злочин зупинено.
У прес-релізі УСБУ повідомляється:
«За даними слідства, одна із місцевих комерційних структур під виглядом організації зони відпочинку розпочала у 2016 році незаконну розробку надр державного лісового угіддя. Із задіянням важкої екскаваторної техніки зловмисники зняли ґрунтовий покрив на ділянці, площею понад 14 гектарів, та організували видобуток корисних копалин за допомогою земснарядів. Встановлено, що у середньому за день ділки вивозили від 10 до 20 вантажівок із піском по 20 тонн кожна. Реалізовували нелегально видобуте місцевим приватним фірмам за ринковими цінами в обхід податкового законодавства. За попередніми оцінками, внаслідок протиправної діяльності було завдано суттєвої шкоди екосистемі регіону: на місці нелегальної розробки утворився кількаметровий піщаний кар’єр. Таким чином, ділянка зазнала незворотних порушень і відновленню не підлягає».
Правоохоронці протягом останніх років «документували» злочин, поки «ділянка зазнавала незворотних порушень». У судовому реєстрі є кілька ухвал суддів у справі, в яких розписано, як, хто і коли почав стежити за видобутком піску, скільки було продано видобутого та навіть які суми отримано.
У незаконній діяльності звинувачують костопільське підприємство «Західна Україна». Про те, що воно біля Малої Любаші видобуває пісок, правоохоронцям повідомили ще 1 вересня 2016 року, за кілька днів було відкрито кримінальне провадження, яке і досі розслідують. 28 лютого 2017 року до Костопільського відділу поліції знову надійшло повідомлення про незаконний видобуток піску — уже від оперуповноваженого управління захисту економіки.
12 липня 2017 року до слідчого управління ГУ Нацполіції у Рівненській області надійшли матеріали з УЗЕ, в яких йшлося, що посадові особи Костопільської РДА та Рівненського обласного управління водних ресурсів «були обізнані з наміром посадових осіб ПСП «Західна Україна» незаконно видобувати річковий пісок під виглядом проведення робіт з поглиблення дна водойми». Посадовці РДА та управління водних ресурсів, як зазначено у матеріалах справи, «погодили надання дозволу ПСП «Західна Україна» на проведення робіт з поглиблення дна водойми».
Слідчі встановили, що протягом 2016-2019 років ПСП «Західна Україна» продавало пісок переважно директору цього ж підприємства». За підрахунками слідчих, загалом продано піску на 4,5 млн грн. Варто зазначити, що продаж підприємство фіксувало законно і сплачувало податки, зважаючи, що про нього слідчі дізналися з податкових декларацій.
Слідство встановило, що ПСП «Західна Україна» орендує в Костопільській РДА земельну ділянку несільськогосподарського призначення. «Згідно з даними сайту Державного інформаційного фонду України, у підприємства відсутні будь-які дозвільні ліцензії на здійснення діяльності, пов`язаної із надрами, в т.ч. числі на видобування піску», — додано в ухвалі, якою суд надав слідчим доступ до документів підприємства у банках.
Правоохоронці продовжують розслідувати справу, розпочату у 2016 році. За повідомленням УСБУ, слідчі дії тривають: «Встановлюється коло осіб, причетних до протиправної діяльності, у тому числі й серед посадовців лісового господарства».
Приватне сільськогосподарське підприємство «Західна Україна» зареєстроване у Малій Любаші і працює 19 років. Належить воно жителю Малої Любаші Сергію Корнійчуку та жителю Козлина Рівненського району Леоніду Сачуку, який також є директором підприємства.
Леонід Сачук, директор підприємства «Західна Україна»:
— Як можна видобувати те, чого немає? Ще 13 років тому ми взяли в оренду колишній кар’єр — закинуту ділянку, яку ніхто не хотів брати. Я туди сам електроенергію провів, сміття вивіз, від хащів очистив, сплачував за все податки. А про мене нісенітниці справжні пишуть: начебто я верхній шар знімав, ліс порізав, що ділянка не може бути відновлена. Як може бути відновлена, якщо це колишній кар’єр? Там немає запасів піску, є лише піщана суміш. Ми робили аналіз.
На наше замовлення проектний інститут розробив усі потрібні документи на реконструкцію цього кар’єру та переведення його у водний фонд як ставка під рибництво. Планував з часом і базу відпочинку там зробити. Здається ж, нормальну справу робимо. От візьміть, на чистку Басового Кута у Рівному з міського бюджету виділяють, якщо не помиляюся, 30 млн грн, а я своїми силами роблю добро для людей.
Відповідно до розробленого інститутом проекту, ми мали вивезти 260 тис. тонн піщаної суміші для облаштування ставка. Коли тільки взялися за чистку території, нам сказали: зробіть ліцензію на вивезенння суміші. Я погодився: хай би була ліцензія на ті 260 тисяч тонн. Але взяти її виявилося неможливо, бо ж запасів піску немає!
На роботу над ставком йдуть чималі затрати, адже на підприємстві офіційно працевлаштовані люди. Я, як підприємець, переказував свої гроші — на податки, на зарплати, на світло і т.п. По документах прописував, що це за суміш піску на засипки. Може, треба було незаконно робити… Я ж думав, що знайшов найбільш законний спосіб.
Чотири роки вели кримінальну справу. Чому не сказали, що я неправильно роблю, не зупинили? Тепер буду в судах відстоювати свою правоту. Мабуть, я комусь перейшов дорогу. Як на мене, справа замовна. До речі, поблизу нашої ділянки — все зрито, поряд пісок видобувають на паях — і нікого це не турбує.
