Чудо України — Кам’янець-Подільський

5071 0

Ми у соцмережах:

Чудо України — Кам’янець-Подільський

В якому місті нашої державі можна побачити, як піднімаються в небо десятки повітряних куль? А скуштувати справжню іспанську паелью чи побачити реконструкцію історичних подій? А побувати на мості, який одночасно з’єднує два правих береги річки? Все це — про Кам’янець-Подільський, розташований за 300 кілометрів від Рівного. За кількістю пам’яток це місто посідає третє місце в державі і поступається хіба що Львову та Києву. Тому недарма воно віднесене до семи чудес України.

Місто кількох культур Територія міста Кам’я­нець-Подільський розділена на дві частини — нову і стару. Нова частина нічим особливо не відрізняється: тут так само багато на вулицях сміття і мало урн для нього, погані дороги, процвітає вулична торгівля із землі. А ось те, що представляє інтерес для туристів, розташоване у старому місті. Старе місто займає площу 121 га, яка відокремлена від решти районів міста глибоким каньйоном річки Смотрич. Схили каньйону подекуди сягають висоти 40 метрів. Тож колись їх використовували для екстремальних стрибків. Старе місто згори нагадує грецьку літеру омега. Адже розташоване на півострові, оточеному Смотричем. Точної дати утворення Кам’янця-По­дільського історикам встановити не вдалося. Втім, одна з найбільш поширених і підтверджена достовірним письмовим документом версія про те, що місто у 1360-х роках збудували литовські князі Коріатовичі. У старому місті найбільше привертає увагу і вражає Старий замок. Це головна оборонна споруда в комплексі укріплень міста, пам’ятка фортифікаційного мистецтва. Одинадцять башт входять до складу цієї фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню. Від Старого замку до міста можна потрапити через Замковий міст. Він з’єднує відразу два правих береги річки Смотрич. Архітектура Старого міста зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської). Тут можна побачити будинок колишнього польського магістрату — найдавнішу адмінбудівлю України, а нині — міську ратушу (пам’ятку архітектури XV-XIX ст.), Вірменську Миколаївську церкву (пам’ятку архітектури XIV ст.) — найстарішу церкву міста, Хрестовоздвиженську церкву (XVIII ст.) — єдиний дерев’яний храм, який зберігся у Кам’янці. Варто подивитися у Кам’янці і будівлю під назвою Вірменський колодязь. Це башта-ротонда, побудована над колодязем глибиною 33 метри, пам’ятка архітектури XVII ст. Нині її приміщення використовують як виставкову залу. Не можна не згадати і кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла (пам’ятка архітектури XV ст.), який у XVII ст. під час навали турків був перетворений на головну мечеть міста, тож перед його фасадом споруджено 36-метровий мінарет, який нині прикрашає позолочена скульптура... Богородиці.

Найдешевший сувенір — коробка сірників У старій частині міста дуже мало продуктових магазинів. Зате тут чимало ресторанів і кафе. Скуштувати доброї кави, приміром, можна у кав’ярні «Кава від поліцмейстера». Розташована ця кав’ярня у колишній поліцейській дільниці, і її оформлення відповідає тодішньому духу. Тут можна побачити і колишні документи про скоєння злочинів, і інструменти для тортур. Просто на вулиці у старому місті можуть запропонувати екскурсію. Причому, екскурсія може бути, приміром, на переробленому для пасажирів автомобілі ЗІЛ. Із розваг для туристів — стрільба зі справжнього лука, катання на БРВМ — бойовій розвідувально-вартовій машині тощо. Сувеніри у старій частині міста продають на кожному кроці. Це роблять і просто з наметів на вулиці, і в сувенірних крамничках. На відкриття туристичного сезону в центрі старого міста розмістили цілий сувенірний ринок у вигляді двох рядів кольорових будиночків. Найдешевший сувенір можна було тут придбати усього за 1 гривню — це коробка сірників із зображенням Кам’янця-Подільського. Загалом кам’янецькі сувеніри нічим не відрізняються від подібних в інших містах держави. Хіба що їх прикрашає напис «Кам’янець-Подільський».

Фестивалі — майже щовихідних Оскільки Кам’янець претендує на статус туристичного міста, тут проводять багато різних фестивалів. Вони відбуваються майже щовихідних. Так, вже у ці вихідні відбудеться фольклорний фестиваль «Дві фортеці», 21-22 травня кам’янчани відзначатимуть День міста, 19-22 травня тут пройде Міжнародний фестиваль національних культур «Острів семи скарбів». 3-5 червня у Кам’янці проведуть Всеукраїнський турнір з вільної боротьби імені Устима Кармелюка, а 11-12 червня можна буде побачити історичну реконструкцію, яка демонструватиме військове мистецтво давніх часів. А той, хто приїде до міста у липні, зможе взяти участь у фольклорному дійстві на Дністровській рив’єрі «Івана Купала», у фестивалі на воді «Аквадром-Ксенія», у Кам’янецькому ярмарку тощо. Потрапити на свято повітряних куль, а перші з них тут запускали ще в 1784 році, можна буде у вересні, бо тут проходитиме чемпіонат України з повітроплавання, чи наприкінці жовтня у Всесвітній день туризму, який ознаменує закриття туристичного сезону.

Як добратися? З Рівного до Кам’янця-Подільського існує пряме автобусне сполучення. Щоправда, час перебування в дорозі сягає восьми годин, що дуже втомливо. Можна добиратися й з пересадками. Спочатку їхати до Хмельницького, а звідти щопівгодини йдуть автобуси до Кам’янця. Тоді час перебування в дорозі можна скоротити до семи годин: менше п’яти годин до Хмельницького і понад дві години — з Хмельницького до Кам’янця. Це притому, що відстань з Рівного до Кам’янця — близько 300 км (менше, ніж до Києва). Таке тривале перебування в дорозі зумовлене і частими зупинками автобуса (в усіх містах, через які пролягає маршрут), і поганими дорогами. Обійдеться дорога з Рівного до Кам’янця у близько 80 гривень. З автовокзалу в Кам’ян­ці-По­дільському до місця призначення у місті можна добратися на таксі або маршруткою. З автобуса приїжджих туристів вже зустрічають таксисти. Щоправда, тут вони можуть заломити ледь не столичну ціну — 50 гривень за поїздку по місту. Якщо скористатися радіотаксі чи пройти до місця стоянки таксі поруч з автовокзалом, ціна на поїздку вже буде меншою. Причому, вона залежатиме від того, чи перекрито рух в історичній частині Кам’янця — Старому місті. Його для зручності туристів перекривають з 10-ї до 15-ї години. Тож у цей період поїздка на таксі може сягати 30 гривень, в інший час — вдвічі менше. Від цього ж залежить і вартість поїздки в маршрутці: зазвичай — 2 гривні, а коли Старе місто перекрите — 2,50.

Де зупинитися? У місті є понад 20 готелів. Ціна стандартного двомісного номера — від 200 гривень. Така вартість не завжди означає якість. Приміром, в одному з готелів міста, який рекламується як найкращий і найпрестижніший, бо тут зупинялися високопосадовці держави, стандартний номер може бути дуже тісним, з протікаючим унітазом, дірявими покривалами, не дуже чистою білизною і поганою звукоізоляцією. Причому, на відміну від деяких інших готелів міста, у вартість номера тут не входить сніданок. Тож за нього окремо доведеться викласти кілька десятків гривень. Звісно, все це могла б загладити люб’язність готельного персоналу. Але зважаючи на те, що в нашій державі він ще не привчений до того, що «клієнт завжди має рацію», на це особливо сподіватися не варто. Втім, якщо ви приїдете до Кам’янця відпочивати і насолоджуватися краєвидами та історією, така дрібниця, як готель, не повинна зіпсувати вам настрою.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також