Старенький дідусь блукав вулицями Рівного, коли його помітили патрульні. Чоловік не пам’ятав, де мешкає, і називав дві адреси: у Луцьку і у селі неподалік. Казав, що приїхав у Рівне до друга, проте його так і не знайшов. У кишені старенького було лише затерте посвідчення ветерана ОУН-УПА.
«Звичайний робочий день. Я вбігла в їдальню і побачила, як дівчата з ложечки годують дідуся. Добрі люди привезли невідомого чоловіка до УПП, бо переживали, щоб на нього не наїхало авто на дорозі, - написала згодом речниця обласного управління патрульної поліції Оксана Юрченко. – Хтось здогадався, що дідусь голодний. Він не піднімав догори очей. Ніяковів і ....їв з неймовірною пожадливістю. Наша Люда метушилась на кухні в пошуках ще чогось смачненького.
- Морозиво будете?
- Ні, дякую
- Коли ви їли останній раз морозиво?
Дідусь мовчав і я побачила як він дивився на той ріжок і як в Люди покотились сльози...».
Патрульні з’ясували, що Рівним дідусь блукав з вівторка. У торбинці мав з собою хлібину, консерву і пральний порошок (купив, щоб попрати собі речі).
Патрульні зателефонували до голови села, яку назвав дідусь. Голова зв'язався з дочкою ветерана і та підтвердила, що то її батько. Патрульні Іванна Бояківська та Тетяна Ятчук завезли дідуся додому.
«Неймовірно ввічливий, навіть галантний, скромний, з натрудженими руками і винуватими очима ( бідолаха переживав, що забирає час таких поважних людей) він довго стоятиме в очах з тим клуночком», - написала Оксана Юрченко.
