Чужі голови на наших дорогах

4971 0

Ми у соцмережах:

Чужі голови на наших дорогах

Неочікуваний візит міського голови Луцька Богдана Шиби на Рівенщину завершився трагедією — на цвинтарі у селі Колоденка в один день з’явилось чотири могили. Пізно ввечері 12 липня біля с.Зоря зіткнулись два автомобілі і вмить обірвалися чотири життя — загинули брати Карпінські та їхні друзі. «Опель», в якому вони їхали, вщент розтрощений. За кермом іншого авто, теж «Опеля», був пан Шиба — він та його молода попутниця Світлана потрапили до лікарні. Чому голова сусіднього міста того вечора опинився на рівенській дорозі, та ще й без свого водія? З чиєї вини трапилась автокатастрофа? Нема поки відповіді на ці запитання.

…Наступного ранку лучани дізналися від заступників п.Шиби офіційну версію — луцький міський голова їздив до Рівного у службових справах (дослівно — «проводив консультації»), а тому скористався службовим автомобілем. Мав пан голова шляховий лист, так що, вочевидь, отримає і страховку, і лікування за державний кошт, і оплачений лікарняний бюлетень. Сьогодні вже ніщо не загрожує здоров’ю пана Шиби, хоча ще декілька місяців доведеться йому перебувати під опікою медиків. ...А зажурений Дмитро Федюкевич, односельчанин загиблих, не хоче згадувати події того трагічного вечора. Разом із хлопцями в той злощасний «Опель» мав сісти і він, але тільки випадковість стала на заваді. Випадковість, як з’ясувалося згодом, ціною в життя. Дмитро образився на Андрія Карпінського — той перед поїздкою жартома кинув, що в автомобіль сядуть тільки ті, хто має гроші на бензин. — То Діма й сів у авто друзів, яке їхало позаду «Опель-Кадета». Він мені потім сказав, що мій син таким чином врятував йому життя. Чи так саме все було чи ні, Діма мені детальніше розповідати не хоче. Та й ні з ким говорити не хоче. Мовчить і все тримає в собі, — розповідає Тетяна Карпінська, згорьована мати, яка в один день поховала двох синів. Старший, Андрій, мав 25 років, збирався восени одружитися і вже планував познайомитися із батьками нареченої. Молодший, 22-річний Василь, повернувся з війська і столярував. Тоді, 12 липня, у день святих Петра та Павла, брати зібралися на відпочинок з друзями в «Червону калину». З ними просилася їхати і 20-річна сестра Катерина, та хлопці її з собою не взяли, не хотіли, щоб сестра відпрошувалася з роботи. Можливо, це врятувало життя і Каті, і її матері, для якої після втрати синів час зупинився. Донька залишилася єдиною надією в родині. Що ж трапилося на дорозі? За версією працівників ДАІ, легковик Карпінського виїхав, нібито, на смугу зустрічного руху. За сто метрів до Зорі, неподалік автозаправки, сталось його зіткнення із службовим автомобілем Шиби. Фінал ДТП став надзвичайно жорстоким — усі пасажири старого «Опель-Кадета» загинули. Життя міському голові та його пасажирці, за висновком слідчих, врятували подушки безпеки — що ж, новий казенний «Опель-Омега» підтвердив свою надійність. Та тільки от офіційну версію причин візиту луцького чиновника підтвердити нам не вдалося. Ні зі своїм колегою — міським головою Віктором Чайкою, ні з своїми однопартійцями зі БЮТ пан Шиба ніяких «консультацій» у Рівному не проводив. Свою пасажирку Світлану — лаборантку однієї з лікарень — кажуть, підібрав випадково, щоб підвезти до Луцька. Що ж, напевне, у ту пізню пору пану голові було неабияк сумно — бо відправляючись у службове відрядження, він не взяв із собою водія. Це не остання загадка у цій жахливій історії. Довідатись, чи були тверезими обидва водії-учасники аварії, нам не вдалося. Результат експертизи, за суперечливою інформацією правоохоронців, чи то вже нібито відомий, чи то ще ні. Більше того, як каже начальник Рівенського райвідділу міліції Петро Єзгор, навіть кримінальну справу за фактом ДТП не порушено. Однак пан Єзгор запевнив, що проведе ретельну перевірку ДТП, щоб розповісти рівнянам всю правду про неї. — Кум , який раніше за нас з чоловіком приїхав у Зорю, сказав мені, що спідометр авто міського голови Луцька заклинило на позначці 180 км/год. Бог їм суддя! Моїх дітей не повернути. Я знаю, що правди не почую ні від кого, отож не хочу тривожити душі моїх синів, проте перед Богом можу поклястися, що мій син ніколи не сідав за кермом п’яним, — заявила, не стримуючи ридання, кореспонденту «РВ» мати братів Карпінських.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також