Підприємство, на якому працюють люди з інвалідністю, уже 65 років виготовляє меблі, і просить від влади не дотацій, а замовлень. Навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих спеціалізується на виготовленні меблів для навчальних закладів. Загалом на підприємстві 75 працівників, з них 44 — люди з інвалідністю, серед яких 37 — нечуючих. Директор підприємства Віктор Матков розповів, що на підприємстві намагаються створити усі умови для комфортної роботи людей з інвалідністю.
— До нас на роботу нечуючі приходять, але від нас вже не йдуть, — зазначив Віктор Матков. — Людям, які не чують та не розмовляють, набагато складніше знайти роботу. Здебільшого до нас приходять зі спеціальних шкіл-інтернатів із середньою загальною освітою, а вже тут навчаються всього, що потрібно для роботи. В нас кожен займається тим, що найбільше подобається. Є люди, які працюють роками на підприємстві й усім задоволені.
Подружжя Сергій та Ганна Наумови обоє мають проблеми зі слухом та вже понад 30 років працюють на меблевому підприємстві у Рівному. Ганна розповіла, що багато часу проводять на роботі, бо вона для них як другий дім.
Анатолій Ілюк також нечуючий, він працює на підприємстві у Рівному вже 15 років. Каже, що працювати йому тут подобається. Його визнано найкращим працівником.
— Вчився на столяра та працював на меблевій фабриці у Бродах Львівської області. Потім приїхав у Рівне та влаштувався на підприємство. Відтоді незмінно тут працюю, — розповів Анатолій Ілюк.
Люди хочуть працювати, а от замовлень мало. Незважаючи на те, що працює підприємство у Рівному, замовниками їхніх меблів є сусідні області, зокрема, Тернопільська, Волинська, Житомирська, Львівська, Хмельницька та інші.
— Раніше нашому підприємству влада допомагала. Частину замовлень ми отримували від управління капітального будівництва, управління охорони здоров’я, управління освіти. Проте від 2014 року місцевих замовлень немає, — розповідає директор підприємства Віктор Матков. — Я неодноразово звертався в управління капітального будівництва, оскільки будуються нові школи, дитсадки і є потреба у меблях, але замовлень так і не дають. Тому ми вимушені шукати замовлення в інших областях. В інших країнах таким підприємствам, де працюють люди з інвалідністю, органи місцевого самоврядування віддають хоча б частину державних замовлень, а в нас чомусь ні.
Усі меблі, які отримують навчальні заклади, повинні відповідати стандартам, які розробило Міносвіти у 2016 році. Директор підприємства запевнив, що їхні меблі, матеріали, з яких вони виготовлені, пройшли усі потрібні дослідження та мають відповідні сертифікати. Тож замовники залишаються задоволені. Натомість, за словами директора Віктора Маткова, не всі меблі, які отримують школи Рівненщини, відповідають загальним стандартам. Є випадки, що меблі привозять з Китаю без відповідних сертифікатів та дозволів. До того ж значна частина шкіл Рівненщини до початку навчального року не була забезпечена меблями для Нової української школи. А ті школи, які працювали з підприємством УТОГ, отримали усі потрібні меблі вчасно. Їхніми замовниками цьоріч були школи у Ковелі Волинської області, Тернополі, Кам’янці-Бузькій Львівської області, Бережанах Тернопільської області, Кам’янці-Подільському Хмельницької області та інших міст України.
— Ми повністю відповідаємо за свою роботу. Бували випадки, коли чи парти мали незначні дефекти, чи стільці були погано пофарбовані, то ми за свій рахунок їхали в іншу область та виправляли все. Діти повинні працювати за якісними партами, — зазначив Віктор Матков.
Чому у рівненські школи завозять парти з Китаю, коли є влаcний вітчизняний виробник? Чому люди з інвалідністю, які мають велике бажання працювати, а не лише покладатись на державне забезпечення, не мають роботи? Ми намагались знайти відповіді на ці запитання. Але відповідь одна: меблі закуповують, як того вимагає законодавство — тільки через тендер. Зокрема, в управлінні освіти розповіли, що торік підприємство Українського товариства глухих виграло тендер та забезпечило всі школи Рівного партами для учнів Нової української школи. Цього року виграло інше підприємство. Також в управлінні освіти зазначили, що з переможцем торгів укладають договір. Відтак існують договірні зобов’язання, якщо меблі, які поставляють, не відповідають тому, що прописано у договорі, їх повертають.
Заступниця міського голови з гуманітарних питань Галина Кульчинська підтвердила, що відповідно до законодавства державні закупівлі повинні проводити через тендери. Обійти закон неможливо, оскільки він має вищу силу, аніж сесія міської ради.
Олена ІВАНЮК.
