Ще два роки тому на одне робоче місце у Рівному претендувало до 100 безробітних. Зараз ситуація змінилась, роботи стало більше, але й умови роботодавець ставить конкретніші. Тепер, скажімо, вміння працювати на комп’ютері та знання деяких програм для певних професій є не побажанням, а звичайною умовою.
Терміново потрібна манікюрниця
— Протягом минулого місяця до нас надійшло понад півтори тисячі вакансій, — розповіла начальник відділу профорієнтації та профнавчання Рівенського міського центру зайнятості Людмила Князь. — Тепер є й вакансії службовців, яких раніше важко було знайти, а також і робітничі спеціальності, що потребують лише професійно-технічної, а не вищої освіти: двірники, слюсарі, сторожі, пічники, є й бармени, кухарі та кондитери. Останніх хочуть бачити молодими, працювати вимагається день через три, з 8-ї ранку до 2-ї ночі. Але стартову платню обіцяють невисоку — 165-250 гривень, такий розмір зарплати ставлять і на перераховані вище спеціальності. Ось погляньте: «терміново потрібна манікюрниця», зарплата — 165 гривень, хоча її послуги не копійчаної вартості. Тому, мабуть, їх швидко й не займають. Постійно користується попитом професія водія, де також не вимагають вищої освіти, а платню, залежно від вимог, ставлять різну — від 170 до 350 гривень. Якщо ті люди, які насправді хочуть працювати, усе ж не знаходять роботи, то при
чиною є їх низький кваліфікаційний рівень або незадовільні умови: низька платня, відсутність опалення в приміщенні, позмінна робота. Високий попит існує також на будівельників, столярів, бляхарів та електрогазозварників, деякі підприємства дають непогану платню, але фахівці-будівельники часто самі гуртуються у бригади і працюють, як кажуть, на заробітках.
У минулі роки великою популярністю користувалась професія бухгалтера. І зараз багато таких фахівців шукають роботу, є й пропозиція, але хочуть, як правило, головного бухгалтера, обов’язковими умовами при цьому мають бути не лише вища освіта, а й стаж роботи у певній галузі, уміння вести всю бухгалтерію фірми та мати вже напрацьовані зв’язки. Але такі спеціалісти якщо й втрачають роботу, то швидко знаходять нову без посередництва служби зайнятості.
Чого хочемо — не знаємо
Більше половини безробітних, які звертаються по допомогу в служби зайнятості, кажуть, що не знають, ким хотіли б себе бачити, а тому згодні на будь-яку роботу. Хоча людини, яка може виконувати яку завгодно роботу, насправді також не існує, як і такої, на яку претендують деякі роботодавці.
— Нам доводиться врегульовувати ці питання, — продовжує Людмила Князь, — якщо на роботу потрібен спеціаліст шостого розряду, а в нас є четвертого, ми намагаємося переконати керівника, що працівник може підучитись, а пошуки кандидата з вищим розрядом можуть затягнутись, та й чи буде він кращим? Ті ж, хто не може самостійно професійно визначитись, — це люди, які не знайшли себе. І коли ми починаємо пропонувати конкретну роботу, то чуємо чітку відповідь: я такого робити не можу, отже, це вже не шукач будь-якої роботи. Ми систематично організовуємо державним коштом курси перекваліфікації, відвідувати які знову й знову не дозволяється, оскільки існує контроль за працевлаштуванням після закінчення курсів. Зрештою, залежно від віку, протягом шести місяців — двох років безробітні одержують державну допомогу. Не секрет, що певна частина саме за нею, а також за довідкою на субсидію, сюди й звертається. Іноді люди приходять просто поговорити про наболіле.
До приватних агенцій з працевлаштування також звертаються люди, які не можуть чітко сказати, за якою спеціальністю вони хочуть працювати, але послуги тут платні, й жодної соціальної підтримки у вигляді допомог, довідок, курсів перенавчання не надають.
— Ми також не завжди можемо закрити вакансію, — каже комерційний директор першого у місті агентства з працевлаштування Людмила Кушнір. — Приміром, маємо замовлення на перекладачів з англійської чи німецької мов, таких вакансій приходить усього дві-три на рік, але й безробітних спеціалістів, які можуть робити синхронний переклад усної мови, не завжди у місті знайдеш, так само й інженерів з хорошим знанням іноземної мови. Фахівці зі стажем або працюють за іншою спеціальністю, а отже, втратили кваліфікацію, або мають роботу, а рівень підготовки тутешніх університетів часто не влаштовує роботодавця. Умовно кажучи, один заклад готує інженерів, інший — знавців мови, а «два в одному» не готує жоден.
Потрібен фахівець
Особливим попитом тепер користуються спеціалісти з продажу товарів і послуг, або менеджери. Готують їх і в Рівному — випускники, прослухавши курс лекцій, необхідних для цієї спеціальності, цінують себе зі своїм дипломом дуже високо, а роботодавець, переглянувши, хто читав лекції та пересвідчившись, що випускник зовсім не має досвіду, не поспішає такого «спеца» брати.
— Хороші «продажники» зі зв’язками зараз на вагу золота, — продовжує п.Кушнір, — але спочатку їх беруть не на високу платню, а на відсотки від сум укладених угод, на що юні менеджери часто не погоджуються. Проте рік роботи торговим агентом відкриває хороші перспективи працювати торгпредом у великих фірмах.
Для фірм, які самі шукають спеціалістів високої кваліфікації, існує така послуга, як рекрутинг. У цьому випадку за пошук спеціаліста платить фірма-замовник. Вартість послуги висока, але, маючи кілька замовлень щомісяця, агенція теж не завжди може їх виконати. Першими клієнтами були іноземні компанії, які відкрили у нас свої представництва. На тих людей, що підходять за поставленими умовами, вони не скупляться і навіть систематично проводять семінари та тренінги для свого персоналу. На відміну від вітчизняних підприємств, які хочуть хорошого, але задешево.
